Методи дослідження

Щодо методико-методологічних засад аналізу історії економіки та

економічної думки, то у літературі виділяють, в основному, наступні методи: 1)

історичний, або хронологічний, і 2) логічний. Історичний підхід передбачає розгляд

процесів, теорій у порядку їхнього виникнення та формування. Він дає змогу

проаналізувати сукупність подій, ідей на певному етапі суспільного розвитку й

дальшу еволюцію цих ідей. Такий підхід може поєднуватися з аналізом соціально-

економічних умов, що в них формувалися ці погляди та ідеї.

Логічний метод ґрунтується на дослідженні еволюції подій чи теорій, без

достатнього урахування їхнього зв'язку з іншими теоріями та з історичними

умовами. У такому разі досліджуються самі тільки теорії, концепції, логіка їхнього

розвитку. Досить часто обидва методи поєднують.

Порівняльно-історичний метод дозволяє зіставити різні процеси, що

відбувалися в різних країнах на певних етапах розвитку. Мотиваційний, або

класовий, метод, коли економічний аналіз підпорядковується економічній мотивації.

Визначаються класи, які ведуть боротьбу за відповідну частку кінцевого продукту, а

відтак – класова позиція теоретиків, ідеологів того чи того класу. Цей метод

використовував К. Маркс і його послідовники.

Територіальний метод, що передбачає дослідження історії економіки та

економічної думки в певних країнах. Метод класифікацій дозволяє виявити спільне

і відмінне в подіях та ідеях. Системний – сприяє усвідомленню економічної науки

як цілісного системного процесу у всій різноманітності його внутр. і зовн. зв’язків,

структурних елементів та рівнів. Метод наукової абстракції вивчає реальні

економічні процеси шляхом відокремлення основних та найважливіших

(абстрагованих) ознак певного явища.

Кожний метод має свої переваги і недоліки. Застосовується той чи той метод

залежно від того, які завдання ставить перед собою дослідник. Може

використовуватись поєднання різних методів, особливо у разі навчальних, а не

безпосередньо наукових завдань.