Під дією слини пережований корм змочується і зволожується, склеюється муцином слини в грудку, стає слизьким. Все це сприяє його проковтуванню.
Мета досліду: визначити роль слини в акті ковтання.
Для роботи необхідно: станок для фіксації, собака з фістулою протоки привушної слинної залози або без фістули
ненагодований собака, сухарі (розміром в 1 см2 кожний) з білого або чорного хліба, 1 %-й розчин атропіну, шприц, голки.
Хід роботи. Голодного собаку, навченого до станка, або собаку з фістулою протоки привушної слинної залози ставлять у станок на 10-20 хв до досліду. Собаці дають кілька разів по 2-5 сухарики з білого або чорного хліба. Тварина охоче жує сухарі. При цьому з рота або з фістули витікає слина. Підшкірно бобаці вводять розчин атропіну з розрахунку 2-5 мг (0,2-0,5 мл І %-го сірчанокислого атропіну на собаку масою 12-15 кг). Через 15-20 хв після його введення повторно згодовують сухарі собаці. Собака охоче їх хватає, але довго пережовує і ковтання проходить тяжко. З ротової порожнини або фістули протоки привушної залози слина майже не виділяється. Слиновиділення під дією атропіну припинилося. Атропін гальмує діяльність слинних залоз. Коли атропін повністю подіяв, собака не бере сухарів і навіть відвертається від них. Дуже голодні собаки можуть брати сухарі й довго тримати в роті, після чого викидати. Сухість в ротовій порожнині примушує голодного собаку відмовлятися від корму. Після закінчення досліду тварині дають рідку їжу.
Після 20—30 год доза атропіну перестає діяти.
Контрольні питання
1. Значення слини в організмі.
2. Чому виділення слини припиняється після введення ат
ропіну?