№ п/п | Дата | Подія, що відбулася |
1. | 19 лютого 1933 рік | У місті Києві народилася Людмила Станіславівна Стожок. |
2. | 1941-1951 роки | Роки навчання в школі. |
3. | 1951-1955 роки | Навчалася на дефектологічному факультеті Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького (нині НПУ імені М.П.Драгоманова). |
3. | 1955 рік | За державним розподілом отримала направлення на посаду вчителя в Коростишівську допоміжну школу. |
4. | 1958 рік | Повернулася до міста Києва, де працювала вчителем біології у загальноосвітній школі №93. |
5. | 1960-1967 роки | Працювала вчителем біології в школі-інтернаті №7 міста Києва. |
6. | 1967 рік | Людмила Станіславівна пройшла за конкурсом на посаду старшого викладача кафедри олігофренопедагогіки КДПІ імені О.М.Горького. |
7. | 1973 рік | Захистила кандидатську дисертацію у Москві. |
8. | 1974-2000 роки | Людмила Станіславівна Стожок працювала доцентом кафедри олігофренопедагогіки. |
9. | 1977-1985 роки | Заступник декана дефектологічного факультету КДПІ імені О.М.Горького. |
10. | 20 вересня 2002 рік | Пішла із життя Людмила Станіславівна Стожок |
Предметом її дослідження була проблема оптимального використання практичної діяльності учнів на уроках природознавства для підвищення рівня знань і корекції відхилень в мисленнєвій діяльності розумово відсталих школярів. В дослідженні були поставлені такі завдання:
1. Вивчити стан природознавчих вмінь в учнів допоміжних шкіл.
2. Проаналізувати ступінь використання практичної діяльності учнів в корекційних цілях на уроках природознавства.
3. Встановити експериментальним шляхом можливість застосування практичної діяльності учнів для підвищення ефективності навчання природознавству.
Для розв’язання намічених завдань було здійснено:
а) індивідуальне вивчення природознавчих знань в учнів, на основі якого
було окреслено психолого - педагогічні передумови використання практичної
діяльності в корекційних цілях;
б) спостереження 160 уроків у 32 вчителів для вивчення досвіду роботи по
використанню практичної діяльності учнів на уроках природознавства;
в) експериментальне вивчення з метою розробки і апробації системи
прийомів, що сприяють доцільному включенню у навчальний процес
практичної діяльності учнів як корекційного засобу при викладанні
природознавства.
Дослідження проводилось протягом 1965-1972 років в шести допоміжних школах України і було охоплено біля 400 школярів старших класів допоміжних шкіл.
Результати проведеного дослідження викладені в дисертації, що складається із вступу, 3 розділів і висновку.
У першому розділі розглядається стан наукової розробки корекційно-педагогічної спрямованості навчання природознавства.
Розділ другий висвітлює результати дослідження стану природознавчих знань розумово відсталих учнів і наявність передумов для використання практичної діяльності з корекційною метою.
Вихідним моментом у розв’язанні наміченої проблеми було з'ясування стану природознавчих знань, якими оволодівають досліджувані учні в результаті навчання. На основі отриманих даних передбачалось визначити педагогічні передумови та умови використання практичної діяльності як корекційного засобу.
В якості критеріїв оцінки природознавчих знань були визначені:
а) обсяг знань;
б) наявність предметної їх співвіднесеності;
в) ступінь розуміння сутності класифікації об'єктів природи, а також вміння
їх виконувати;
г) глибина розуміння внутрішніх зв'язків між предметами і явищами
природи;
д) рівень оволодіння навичками використання знань.
Обсяг знань визначався шляхом встановлення учнями повноти зовнішнього опису об'єктів і явищ оточуючої дійсності. Достатнім обсяг знань вважався у тому випадку, коли учень міг охарактеризувати кожен із запропонованих об'єктів зі сторони його зовнішньої будови, функціональної значущості його органів і положення їх по відношенню до інших органів. При цьому з'ясовувалися прогалини в знаннях, а також можливість використання практичної діяльності для їх виконання.
Визначення предметної співвіднесеності знань дозволило встановити рівень адекватності засвоєного змісту знань об'єктивної дійсності, що знайшла в них своє відображення.
Введення критерію розуміння сутності класифікації і вміння її проводити обумовлено в природознавстві. Крім того, передбачалось, що за ступенем використання прийомів класифікації можна говорити про рівень розвитку в учнів вміння узагальнювати на основі виділення і об'єднання суттєвих ознак предметів.
Вивчення розуміння учнями причинно - наслідкових зв'язків, що існують між об'єктами і явищами природи, переслідували мету не тільки з'ясувати ступінь розуміння причинної залежності між ними, але і виявити необхідністі застосування спеціальних корекційних засобів у навчанні.
Критерій застосування знань на практиці введений з метою встановлення практичної спрямованості знань учнів.
У своєму дослідженні Л.С.Стожок використовувала навчальний матеріал з тем, які вивчалися в старших класах допоміжної школи: «Культурні і дикорослі рослини», «Домашні і дикі тварини», «Людина».
З метою дослідження ступеня використання практичної діяльності учнів у допоміжних школах розглядали:
а) планування учителями практичної діяльності учнів на уроках;
б) види практичної діяльності учнів, які використовувалися;
в) способи поєднання практичної діяльності з поясненням та показом;
г) тривалість практичної діяльності учнів;
д) форми зв'язку практичної діяльності учнів з іншими видами роботи на
уроці.
У результаті дослідження вона визначила такі типові недоліки в учнів у природознавчих знаннях і вміннях:
а) невміння дати повну характеристику органам живих організмів;
б) недостатній розвиток вміння класифікувати живі об'єкти;
в) утруднення у встановленні причинно - наслідкових зв'язків;
г) невміння застосовувати засвоєні знання в певній практичній ситуації;
д) утруднення в засвоєнні знань про предмети, які не потрапляють в поле чуттєвого сприймання.
Співставлення якості знань учнів з практикою викладання природознавства показує, що однією з основних причин низької якості природознавчих знань учнів є недостатня практична спрямованість навчання природознавства у допоміжних школах. Це проявляється, перш за все, в тому, що в практиці роботи вчителів природознавства переважають словесні засоби навчання. В той же час мало використовується такий корекційний засіб, як залучення учнів в практичну діяльність у відповідності з логікою навчального предмету.
Для підвищення рівня природознавчих знань і корекції мисленнєвих процесів необхідне спеціально організоване навчання на основі оптимального використання практичної діяльності учнів на уроках природознавства.
У третьому розділі розкриваються шляхи удосконалення методики навчання природознавства у допоміжній школі на основі доцільного використання практичної діяльності учнів, спрямованої на корекцію їх розумового розвитку і розроблені педагогічні умови забезпечення корекційно-педагогічної спрямованості навчання природознавства.
В побудові експериментального дослідження вона керувалась гіпотезою, що
визначає використання практичних дій учнями в процесі вивчення
природознавчого матеріалу у допоміжній школі може сприяти попередженню і корекції прогалин в знаннях, якщо в навчальному процесі забезпечується:
1) попередній відбір і програмування системи корекційно значющих практичних дій з кожної відносно закінченої і теми, яка складно засвоюється з попереднім виділенням об'єктів;
2) поєднання практичних дій з розумовими для попередження можливих неточностей і викривлень у набутих знаннях. Використання практичних дій для досягнення оптимальної повноти, адекватності і предметної співвіднесеності знань про ті якості об'єкта, що вивчаються.
4) можливість успішної мисленнєвої трансформації в розумовий план -досвід, який набутий в процесі виконання практичних дій.
5) оптимальне поєднання засвоєння і застосування знань у єдиний процес.
У навчальному експерименті, у відповідності з висуненими пропозиціями
вирішувались наступні завдання:
1) Визначення оптимальної системи корекційно-розвивальних дій з кожного розділу навчальної програми.
2) З'ясування можливостей і шляхів використання корекційно - значющих дій у навчанні школярів з метою попередження і усунення недоліків у сприйманні знань і забезпечення на цій основі:
а) достатньої повноти і предметної співвіднесеності знань;
б) формування в учнів правильних уявлень про систему класифікації і
наявності вміння практично здійснювати її;
в) розуміння учнями причинно - наслідкових зв'язків, які існують між
живими об'єктами і явищами природи;
г) формування вмінь користуватися засвоєними знаннями на практиці.
3) Пошук ефективних способів поєднання практичних дій з наочними
засобами в процесі навчання.
З кожного об'єкта корекції на різному навчальному матеріалі перевірялась ефективність всіх 5 видів практичних дій і їх поєднань. При цьому, встановлювалась можливість поєднання практичних дій з повідомленням знань:
- використання практичних дій перед повідомленням знань (пропедевтична методика);
- застосування практичних дій після повідомлення знань (основна методика);
- застосування практичних дій в ході повідомлення знань (поетапна методика).
Структура уроку в експериментальному класі була така: спочатку повідомлялись знання учням; далі була перевірка засвоєння знань і встановлення прогалин в них; потім вводились практичні дії з метою усунення недоліків в знаннях. В кінці уроку удосконалювались знання шляхом використання практичної діяльності, проводилась повторна перевірка знань учнів.
Творчий доробок Людмили Станіславівни складав понад 30 публікацій, зокрема: підручники для допоміжних шкіл, навчально -методичний комплекс з природознавства, методика викладання географії і природознавства, статті, тези тощо.
Разом із В.М.Синьовим Людмила Станіславівна Стожок підготувала підручник «Корекційна робота на уроках географії та природознавства у допоміжній школі» (1977 рік). Цей підручник складається з двох розділів: корекційна спрямованість процесу формування географічних знань в учнів допоміжної школи; корекційно-практична спрямованість навчання природознавству у допоміжній школі.
В ньому розкрито стан природознавчих знань учнів старших класів і педагогічні умови здійснення корекційно - практичної спрямованості навчання природознавства. Вивчення застосування знань на практиці викликало необхідність встановлення практичної спрямованості знань учнів, враховуючи те, що в процесі застосування знань інтенсивно розвиваються пізнавальні можливості учнів.
Як вказує автор, головною причиною недостатнього засвоєння учнями природознавчих знань є те, що на уроках домінуюче місце займає слово вчителя. Вивчення живих об'єктів проходить у формі бесіди, коли діяльність учня зводиться лише до відповідей на конкретно поставлені запитання вчителя. На цих уроках не ставиться мета навчити дітей самостійно отримувати нові знання в процесі організованої вчителем практичної діяльності. У тих випадках, коли вчитель проводить на уроці практичні роботи, досягається більш високий ефект. Розумово відсталі діти при засвоєнні природознавчих понять зіштовхуються з труднощами, які пояснюються тим, що деякі вчителі в процесі навчання передають учням готові знання з допомогою словесно-ілюстративних засобів. При цьому, практична діяльність учнів включається в педагогічний процес лише на кінцевому етапі. Включення у навчальний процес практичних дій учнів не завжди дає позитивний результат, оскільки не всі дії мають корекційно - виховне значення, і не будь-яке поєднання практичних і розумових дій дає достатню силу корекційного впливу.
Також в цьому підручнику визначені педагогічні умови здійснення корекційно -практичної спрямованості навчання природознавства:
1. Попередній відбір і програмування системи корекційно - значущих практичних дій з кожної теми, яка важко засвоюється.
2. Включення в розроблену систему навчання спеціально відібраних практичних дій і поєднання їх з розумовими діями таким чином, щоб передбачались можливі неточності і викривлення у знаннях, які отримуються.
3. Можливість для усвідомлення практичних операцій.
4. Оптимальне поєднання засвоєння і застосування знань в єдиний
процес.
Список основних наукових праць:
1. Синев В.Н, Стожок Л.С.Коррекционная работа на уроках географии и естествознания во вспомогательной школе / В.Н. Синев, Л.С.Стожок. - Киев: «Рад школа», 1977.-86 с.
2. Стожок Л.С. Автореферат дисертації кандидата педагогічних наук на тему: «Корекційно -практична направленість навчання природознавству у допоміжній школі». -Москва.- 1973.
3. Стожок Л.С. Рекомендации к определению системи коррекционно - развивающих практических действий на уроках естествознания.// Методические рекомендации к исследованию проблем коррекционной работьі в спец школах. - К., 1975. - С 19 - 20.
4. Стожок Л.С. Стан знань природничого матеріалу учнів молодших класів допоміжної школи. / Питання дефектології. Респ. наук. - метод збірник, 1971, вип. 6. - С 15-22.
5. Стожок Л.С. Обсяг знань з природознавства в допоміжній школі./ Питання дефектології. Респ. наук. - метод збірник, 1973, вип. 8. - С 67 - 73.
6. Стожок Л.С. Практична діяльність на уроках природознавства як корекційний засіб навчання розумово відсталих учнів./ Питання дефектології. Респ. наук. -метод збірник, 1982, вип. 14. - С 59 - 62.