Техногенне середовище поділяють на побутове та виробниче

Побутове середовище – це середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутових організацій і установ. Параметрами цього середовища є розмір житлової площі на людину, ступінь електрифікації, газифікації житла, наявність центрального опалення, холодної та гарячої води, рівень розвитку громадського транспорту та ін.

Виробниче середовище – це середовище, в якому людина здійснює свою трудову діяльність. Воно містить комплекс підприємств, організацій, установ, засобів транспорту, комунікацій тощо. Виробниче середовище характеризується параметрами, які специфічні для кожного виробництва: вид продукції, обсяги виробництва, кількість працівників, продуктивність праці, енергомісткість, сировинна база, відходи виробництва тощо.

Крім цих параметрів, є такі, що визначають умови праці та її безпеку: загазованість, запиленість, освітленість робочих місць, рівень акустичних коливань, вібрації, іонізуючої радіації, електромагнітного випромінювання, пожежо- та вибухонебезпечність, наявність небезпечного обладнання, засобів захисту працівників, ступінь напруженості праці, психологічний клімат та багато інших.

Таким чином, система «людина-середовище» є складною багаторівневою ієрархічною макросистемою, що включає в себе весь навколишній для людини всесвіт (світобудова). Підхід до рішення проблеми безпеки в цій системі повинен бути комплексним, тобто вирішення проблеми безпеки повинне охоплювати всі рівні й елементи системи і враховувати усі взаємозв'язки між ними.

Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих