Аблаут у германських мовах. Кількісний і якісний аблаут

Аблаут – незалежне чергування голосних у корені слова.

Аблаут є одним з найдавніших фонологічних явищ індоєвропейських мов.

Походження аблаута до кінця не з'ясоване. Для якісного аблауту (e / / o) вирішальним вважають вплив фонетичного оточення. Нульовий ступінь пояснюють зміщенням наголосу з кореня. Подовжений ступінь пояснюють символічним подовженням з експресивною метою або замінним подовженням після випадання складів. За іншою теорією подовжений ступінь (довгий голосний + короткий приголосний) виник за аналогією до чергування «короткий голосний + довгий приголосний».

Германський аблаут є внутрішньою флексією з реляційним і дериваційним значенням (пор. schneiden - schnitt).

Розрізняються 2 види аблаута:

· якісний, що відбувається в коренях слів та афіксах;

· кількісний; такі форми розрізняються за тривалістю голосного. Кількісний аблаут має три ступені можливих змін голосних:

· нормальний ступінь (е- ступінь)

· продовжений ступінь(о – ступінь)

· нульовий ступінь.

Тож у поєднанні з якісним можливі п'ять ступенів чергування (e / / o / / нуль / / ē / / ō).

Якісний аблаут являє собою чергування різних голосних і стосується в основному голосних е і о (довгих і коротких), наприклад:

грец. légo "говорю" - logos "слово",

лат. tegō "покриваю" - toga "одяг",

СР в російській - бреду - брід, беру - собор.

При кількісному аблауті чергуються різні по довготі голосні однієї якості. Залежно від довготи голосного виділяються три ступені аблаута: нормальна (повна) щабель, щабель подовження і нульова ступінь (щабель редукції).

Нормальна щабель представлена ​​голосними ĕ і ŏ, від яких щаблем подовження були ē і ō:

лат. sedeō " сиджу " - sēdi "сів ".

Нульова щабель, або ступінь редукції - це " нуль " гласного, тобто його випадання, або редукований голосний.

У деяких рядах чергуваннях брав участь і якісний, і кількісний аблаут. Виникнення чергувань по аблауту пояснюють впливом різного pода наголосів: в кількісному вбачають вплив динамічного наголосу (в ненаголошених складах - нульова щабель, в ударних - нормальна або щабель подовження). Якісний аблаут пов'язують з музичним наголосом.

Чергування по аблауту в германських мовах являють собою подальший розвиток індоєвропейських чергувань індоєвропейських якісному чергуванню ĕ - ŏ відповідає німецьке чергування ĕ - ă:

двн. stelan " красти " - stal " вкрав ".

Іншим типом якісного чергування було ē - ō, представлене, наприклад, в готській мові поруч дієслів VII класу:

гот. lētan " залишати " - lailot "залишив".

З кількісних чергувань найпоширенішим було ĕ, ă - нуль:

гот. qiman " приходити " - qums " прибуття ".

Індоєвропейське кількісне чергування ŏ - ō внаслідок переходу и.-е. ŏ > герм. ă в германських мовах стає чергуванням ă - ō (якісно - кількісними). Це характерна особливість готських сильних дієслів VI класу:

гот. graban "копати " - од. ч. бавовняні,. вр. - Grōf - мн. ч. бавовняні,. вр. - Grōbum, прич. II grabans.

Індоєвропейське кількісне чергування ĕ - ē представлено таким же німецьким. Найбільш поширеною формулою чергування в германських мовах була формула ĕ - ă - нуль:

двн. beran " народжувати ", barn - "дитя ", giburt "народження ".

В якості внутрішньої флексії аблаут функціонував в дргерманскіх мовах і в словоизменении, і в словотворенні, але найбільш широке і систематичне використання він отримав в словоизменении. Особливий інтерес представляють ряди чергувань по аблауту в відмінюванні сильного дієслова. Крім того, чергування по аблауту мало місце в окремих суффиксах, наприклад, -ing/-ung: Merowingi / Nibelungi. Припускають, що колись аблаут мав місце і в закінченнях, але внаслідок редукції ненаголошених складів не зберігся.

У словотворенні спостерігаються ті ж ряди чергувань по аблауту, що в сильних дієсловах, наприклад:

гот. drigkan " пити " - dragk " питво "

двн. springan " стрибати " - sprung " стрибок "