Внутрішньополітичний розвиток Італії у перші повоєнні роки 1918-1922рр

Італія була середньо розвинутою країною Європи. Участь у Першій світовій війні коштувала їй дуже дорого: 700 тис. загиблих, 450 тис. інвалідів, 1 млн. поранених, країна втратила третину національного багатства. Після поразки біля Капоретто в жовтні 1917 р. вона опинилась на межі повної катастрофи і тільки допомога військ Антанти врятувала Італію. Економічне становище країни було вкрай критичним: не вистачало продовольчих товарів, палива, предметів першої необхідності. Надії італійців на те, що мир принесе полегшення, не виправдались. Великі держави, оцінюючи внесок Італії у війну як занадто низький, не дотримали свого слова (таємна угода про передачу Італії східного узбережжя Адріатичного моря і ще ряду територій), даного напередодні вступу Італії у війну. Вона отримала лише Південний Тіроль і Трієст. Італія стала "переможеною серед переможців". Важке фінансово-економічне становище країни позбавляло уряд можливості здійснити заходи щодо покращення життя населення. Довіра до нього і до конституційного ладу впала. Післявоєнний спад виробництва, демобілізація армії, ще більше загострили соціальні проблеми і призвели до розгортання масового робітничого руху, в якому домінували радикальні течії. Страйки робітників супроводжувались захопленням заводів і створенням ФЗР - фабрично-заводських рад, які брали на себе функції місцевої влади. У владі: король Віктор-Емануїл 3 не відігравав ніякої ролі, в парламенті часто змінювались уряди. 1919-1920 були роками революціїного піднесення серед лівих та правих, а не врегулювання питання у с/г сфері – призвели і до виступів серед селян. Було 3 виходи з ситуації: -проведення демократичної реформи держави: партії центру – (січ.1919) Італійська народна партія -–соціалістична революція: абсентиїсти, максималісти, реформісти, комуністи(лис. 1920).-фашисти – «Союз італійських воїнів»(бер.1919 у Мілані, на чолі Муссоліні).У лис.1919 –перші парламенські вибори – перемогли соціалісти, але уряд сформували ліберали на чолі з Джолтті.Наступні вибори були у трав. 1921 – перемогли ліберали Джоліття в союзі з комбатантами. Лист.1921 – у Римі створено Національну фашистську партію. З літа 1922 починається створення синдикатів, чисельність яких швидко зростала. Фашисти швидко здобули підтримку серед населення, промисловців, фінансистів і військових. 24жов. 1922 – на з’їзді в Неаполі фашисти заявили вимогу надати їм міністерські містця, а тим часом почали підготовку до походу на Рим. 28жов. фашистські війська були вже в Римі, а 29жов. король запропунував Мусолліні створити уряд. Він створив коаліційний уряд до якого увійшли фашисти, ліберали і соціалісти – парламен оголосив підтримку новому уряду