Особливості банківського кредитування фізичних осіб, облік видачі і погашення споживчих кредитів банками

Банківський споживчий кредит – це вид кредиту, який надають фіз. особам у націон. або іноземній валютах для задоволення їхніх споживчих потреб (придбання чи ремонт житла, купівля автомобілів, товарів тривалого використання, оплата лікування тощо). Особливістю такого виду кредиту є те, що метою його отримання є не забезпечення прибутків, а задоволення певних споживчих потреб. Тому цільове використання коштів, здебільшого, не впливає на спроможність позичальника повернути їх.

Споживчий кредит надає ФО такі переваги: можливість отримати ті речі, які без кредитних коштів отримати вони могли б через тривалий термін, або взагалі не отримати; гнучкість цього кредиту (придбання речей у будь-який час); кредит на нагальні потреби.

Об’єктами споживчого кредитування є витрати, пов’язані із задоволенням потреб населення в товарах тривалого користування, витрати інвестиційного характеру: будівництво житлових будинків, купівля квартир.

За способом надання споживчі кредити поділяються на: *одноразові кредити – надані однією повною сумою; *кредитні лінії – надані частинами, загальна сума яких не перевищує суми, визначеної кредитним договором.

За способом погашення споживчі кредити поділяються: *на кредити, що погашаються на виплат; *револьверні (відновлювальні) кредити; * кредити, що погашаються без розстрочення платежу.

Кредити на виплат передбачають погашення заборгованості та % за нею щомісячно частинами, причому сума % щомісячно зменшується завдяки повернення позичальником кредитної заборгованості.

Револьверні кредити – це кредити, надані у формі овердрафту та кредитною карткою на підставі відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Для отримання кредиту фіз. особа має подати в банк такі документи:

*заяву на одержання кредиту, в якій зазначають суму, ціль, термін кредиту, джерела його повернення, запропоноване забезпечення тощо; * паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру платника податків; *декларацію про доходи (річну), завірену податковою інспекцією; *довідку з місця праці із зазначенням посади, нарахованого та фактично отриманого доходу за останні 6-12 місяців; *копію трудової книжки, завірену відділом кадрів за останнім місцем праці; *дані про склад сім’ї позичальника, місячний дохід та майновий стан; *нотаріально завірену копію документа, який підтверджує право власника на майно, яке пропонують у заставу; *довідку нотаріальної контори, або іншого уповноваженого органу про відсутність арешту на предмет застави та ін.

Облік споживчих кредитів на поточні потреби

1.а) Кредит на поточні потреби видається готівкою: Дт Ін. короткостр.кредити, які надані ф.о на поточні потреби № 2202; Кт Банкноти і монети в касі банку - № 1001

б) Оприбутковане строкове зобов'язання:

Дт Інші цінності і документи № 9819; Кт Контррахунок № 9910

2.Нараховані проценти в кінці звітного періоду:

Дт Нараховані доходи № 2208; Кт Процентні доходи № 6042

3.а) Якщо кошти для погашення кредиту надійшли готівкою:

Дт Банкноти і монети в касі банку №1001

Кт Інші короткострокові кредити, які надані фізичним особам на поточні потреби № 2202

б) Одночасно погашаються нараховані доходи:

Дт Банкноти і монети в касі банку № 1001

Кт Нараховані доходи за кредитом, які надані фізичним особам на поточні потреби № 2208

Кредит в інвестиційну діяльність обліковується аналогічно (замість рахунку 2202 використовуються рахунки 2210,11,13,14), особливістю є те що він спочатку перераховується на поточний рахунок, а вже із нього може видаватися готівкою, перераховуватись на рахунок продавця товару тощо.

17. Лізинг як форма майнового кредиту.Облік та аналіз операцій фінансового лізингу.

Лізинг — слово англійського походження, дослівно перекладається «брати в оренду». Виходячи з цього, лізинг можна охарактеризувати як господарську угоду, за якою підприємство має право користуватися майном, що йому не належить, протягом визначеного терміну за відповідну плату. За визначенням Європейської федерації націо­нальних асоціацій з лізингу (1988 р.), лізинг - це договір оренди машин і обладнання, а також інших товарів для їх використання у виробничих цілях лізинго-одержувачем, у той час як ці товари купуються лізингодавцем і він зберігає право власності до кінця цієї угоди.

Об'єктами лізингових операцій виступають:

• оргтехніка (ЕОМ, конторське, медичне, полі­графічне обладнання);• обладнання для виробництва (верстати з програм­ним управлінням, автонавантажувачі);• транспортні засоби (автомобілі, морські судна, літаки);• будівлі, споруди, складські приміщення, інше нерухоме майно.

Суб'єктами лізингу є окремі лізингові компанії, банки, інші кредитно-фінансові установи. Банки можуть бути і непрямими суб'єктами лізингу.

Лізингові операції поділяються на кілька груп, залежно від:• характеру відносин власності;• природи об'єкта лізингу;• ринку, на якому здійснюються лізингові операції. До першої групи відносять:• оперативний;• фінансовий;• поворотний;• чистий;• револьверний. Оперативний лізинг - оренда майна, обладнання на термін, менший за термін його функціонування, і витрати за термін оренди не покриваються для лізингодавця. Лізингоодержувач розпоряджається майном невеликий період часу (2-5 років) і до закінчення терміну лізингової угоди може завершити лізингові платежі та повернути майно лізингодавцю, яке стане об'єктом нової лізингової угоди, або відновити договір на нових умовах чи викупити майно за погодженою з орендодавцем ціною. Фінансовий лізинг - це основний вид договору на оренду засобів фінансового характеру, який базується на тому, що лізингодавець купує обладнання на замовлення клієнта, якому і здає його в довготермінову оренду, при цьому вартість обладнання й експлуатаційні витрати повністю скуповуються лізингодавцю протягом терміну оренди. Лізингоодержувач після закінчення терміну дого­вору викуповує предмети лізингу за залишковою вартістю. Поворотний лізинг характерний тим, що власник обладнання (постачальник) продає його лізинговій ком­панії й одночасно бере це обладнання в неї в оренду. Най­частіше використовується тоді, коли власник обладнання таким шляхом поліпшує своє фінансове становище. Чистий лізинг - це відносини, при яких Лізинго­одержувач бере на технічне обслуговування орендне майно і в платежі за лізингом недодаються витрати лізингодавця з експлуатації майна, тобто це - чисті платежі. Револьверний лізинг характерний тим, що в лізинговій угоді передбачається періодична заміна обладнання, за вимогою лізингоодержувача, на най­сучасніші зразки. За природою орендованого об'єкта лізинг поділя­ється на:

§ лізинг рухомого майна;

§ лізинг нерухомого майна;

§ лізинг споживчих товарів тривалого користу­вання;

§ лізинг секонд-хенд.

Залежно від лізингового ринку лізинг класифікують на внутрішній і міжнародний. Міжнар.: експортний, імпортний, транзитний

Облік операцій фінансового лізингу. Основні засоби передані у фінансовий лізинг, обліковуються лізингодавцем як виданий кредит і відображається в балансі на рахунках 1525 і 2075.

Облік фінансового лізингу

Д-т 2075 А «Фінансовий лізинг (оренда), що наданий суб’єктам господарювання».

К-т 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»;

К-т 1200 А «Кореспонденський рахунок у Національному банку України»;