Культура писемної і усної мови (мовлення) всього народу і окремої особи полягає в тому, щоб досконало знати мовні норми і послідовно дотримуватись їх. Культура мовлення передбачає нормативне, правильне і найбільш умотивоване користування виражальними засобами мови (багатозначними словами, синонімами, омонімами, антонімами, фразеологіз-
37.
мами, іншомовною лексикою, словами із значенням зменшеності, пестливості, збільшеності, згрубілості, реченнями найрізнішої структури тощо). Саме нормативним і стилістично найдоцільнішим використанням мовних засобів досягають таких особливостей справжньої культури мовлення, як його правильність, точність, стислість, чистота, доступність, виразність, образність, яскравість тощо.
У радянському суспільстві піклування про культуру мови є справою загальнонародною. Наша держава дбає про те, щоб кожен її громадянин оволодів багатствами літературної мови, її нормами, бо це дає змогу продуктивніше працювати, глибше розуміти життя, краще розбиратися в мистецтві, літературі, явищах природи і суспільного життя. О. М. Горький писав: «Боротьба за чистоту, за змістову точність, за гостроту мови є боротьба за знаряддя культури. Чим гостріше це знаряддя, чим точніше скероване — тим воно переможніше» 1.
|
|
Культура мовлення щонайтісніше пов'язана із загальною культурою людини, з культурою її мислення.
Завдання. Доберіть з різних джерел і запишіть п'ять — шість висловлювань видатних письменників, учених, відомих політичних діячів про культуру мови, передусім української.
§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
Одним з давніх і невичерпних джерел збагачення української мови є мова російська.На відміну від української, білоруської, естонської та інших мов, які в багатомовній Радянській державі виконують одну основну суспільну функцію — функцію національної мови, російська літературна мова виконує три основні суспільні функції: 1) функцію національної і рідної мови для російського народу; 2) функцію засобу міжнаціонального спілкування для всіх народів СРСР; 3) функцію однієї з міжнародних, світових мов.
Протягом усієї своєї історії українська мова перебувала в тісних і безпосередніх зв'язках з мовою російською. Особливо сприяло зміцненню економічних і культурних стосунків українського і російського народів возз'єднання України з Росією в 1654 р. В епоху Петра І (кінець XVII— перша чверть XVIII ст.) і в пізніший період українська мова через російську засвоїла багато життєво необхідних слів із західноєвропейських і класичних (давньогрецької, латинської) мов.
|
|
38.
Українсько-російські мовні зв'язки незмірно зміцніли після Великого Жовтня. У взаємодії з російською мовою сучасна українська літературна мова збагатилася, зокрема, істотно поповнилась суспільно-політичною, науково-термінологічною, офіційно-діловою, дипломатичною, професійно-виробничою, військовою лексикою тощо. Під значним впливом російської мови, роль якої як могутнього знаряддя культури всіх радянських народів постійно зростає, остаточно визначились граматичні форми української мови, усталились норми української літературної вимови, правопису тощо. В результаті цього сучасна українська літературна мова посіла гідне місце серед -«найбільш розвинених літературних мов світу.
Завдання. Перекладіть текст українською мовою і запишіть, підкресливши в ньому лексично спільні для обох мов слова. Підготуйтесь до усної розповіді на запитання, чому саме російська мова стала мовою міжнаціонального спілкування в СРСР.
Почему именно русский язык стал языком межнационального общения народов СССР? Прежде всего потому, что это самый распространенный язык в многонациональной стране (его считают родным более половины населения СССР). Русский язык — язык народа, сыгравшего выдающуюся историческую роль в победе Великой Октябрьской революции, в построении социализма, в защите его завоеваний, это язык великого Ленина, передовой научно-технической мысли, язык таких выдающихся мастеров слова, как Пушкин, Толстой, Горький («Русский язык», 7 — 8 кл.).