II. Фонетика і фонологія. Графіка

§ 20. Предмет і завдання фонетики

Наша мова звукова. Слова складаються із звуків, зрід­ка — з одного звука. Наприклад, слово книга має п'ять звуків: [к], [н], [и], [г], [а]. Слова мають певне значення, тому за допомогою слів ми спілкуємося, виражаємо свої думки і почуття. Процес мовлення в його усній формі відбу­вається тоді, коли один мовець творить звуки — елементи слів і речень, а інший (інші) сприймає їх своїм органом слу­ху. Звуки людської мови, як і будь-які інші звуки, є результатом коливання повітря, що сприймається вухом. Отже, звук — це найменша одиниця мови, яку ми вимовляємо і чуємо.

Звуки в нашому мовленні виступають не ізольовано, а в різному їх поєднанні. Звуки — це матеріальна оболонка слів.

Слово складається з ряду нечленороздільних звуків, пов'язаних між собою у певній послідовності і об'єднаних словесним наголосом. Різниця в значенні окремих слів і ре­чень виражається матеріально в різному їх звучанні. І Розділ мовознавчої науки про звукову систему мови на­зивається фонетикою. Іншим розділом науки про звуковий склад є фонологія. Якщо фонетика з'ясовує фізично-аку­стичну природу звуків, їх силу, висоту тону, тембр, а та­кож особливості творення звуків мовними органами лю­дини,! то фонологія вивчає, функції звуків, їх роль у розрізненні значення і форми слів, встановлює систему фонем, їх варіанти, відтінки.

Завдання. І, Прочитайте і простежте, як зміна одного лише звука впливає на зміну значення слова. Визначте кількість звуків у наведених словах,

Доручати, докучати; вити, бити, пити, лити, мити; гора, кора, пора, нора; досвід, дослід; мир, жир, вир, тир; бій, бір, біль, біг; грати, брати, драти, орати, прати; струм, струн, струп, струн, струг; ліс, ліз, лід, лінь, лік, ліг, літ.

II, Прочитайте кожне слово справа наліво, зверніть увагу, як зміни­лося значення слів від такої перестановки. Складіть п'ять-шість речень з окремими словами.

Блок, бурт, бязь, гул, док, кір, кіт, козак, лом, мир, серп, фут.