Звуки мови творяться мовним апаратом людини, її мовними органами. Мовний апарат складається з таких органів:
1. Дихальний апарат: діафрагма, легені, бронхи, дихальне горло, або трахея.
2. Гортань із голосовими зв'язками.
3. Надставна труба, що складається з трьох порожнин — зіва, рота, носа.
Мал. 3. Мовний апарат.
4. Органи артикуляції (вимовляння): язик, зуби, губи, піднебіння, язичок.
Упоперек гортані, майже горизонтально, розміщені і прикріплені до хрящів два невеликі пучки м'язів (голосові зв'язки). Вони еластичні, можуть скорочуватися й розтягуватися, розслаблюватися й напружуватися. Утворюваний голосовими зв'язками простір називається голосовою щілиною. Голос виникає тоді, коли голосові зв'язки періодично коливаються, наближаючись при цьому одна до одної і напружуючись.
З гортані струмінь повітря разом з голосом чи шумом потрапляє в порожнину зіва, а потім у ротову чи носову порожнину. З трьох порожнин надставної труби найважливішу роль відіграє ротова порожнина, що розташована між двома щелепами — верхньою нерухомою і нижньою рухомою.
43.
Робота органів мовлення регулюється мозком людини, центральною нервовою системою.
Робота мовних органів, спрямована на творення звуків, називається артикуляцією.
Сукупність артикуляцій становить артикуляційну базу мови. Розрізняють рухомі мовні органи (язик, губи, м'яке піднебіння) і нерухомі (зуби, тверде піднебіння і ясна).
Значну роль в утворенні звуків відіграє піднебіння, що умовно поділяється на три частини: передню, середню і задню з язичком на кінці. Язичок закриває або відкриває вихід еспіраторному (видихуваному) струменю повітря в носову порожнину і таким чином бере участь у творенні носових
звуків.
Усі мовні органи поділяються на активні і пасивні. До активних мовних органів належать голосові зв'язки, задня стінка глотки, м'яке піднебіння, язик і губи. До пасивних мовних органів належать тверде піднебіння, зуби і носова
порожнина.
Звуки остаточно формуються у ротовій порожнині. Залежно від участі голову й шуму звуки поділяються на голосні
і приголосні.
Голосні — це звуки, при утворюванні яких органи вимовляння не створюють перешкод струменеві видихуваного
повітря.
Приголосні — це звуки, при утворюванні яких струмінь видихуваного повітря натрапляє на різні перепони, що їх створюють органи мовлення.
Завдання. І. Дайте відповіді на запитання: 1. З яких органів складається апарат мовлення? 2. Внаслідок чого виникають тони і шуми? 3. Чому звук мови називають фізіологічним явищем? 4. Яка різниця між творенням голосних і приголосних звуків?
\: II. Назвіть складові частини мовного апарату. Вимовте кілька приголосних звуків і назвіть органи, з активною участю яких утворюються ці приголосні. Схарактеризуйте роботу мовних органів, що беруть участь у творенні голосних звуків.