Поняття орфографії. З історії української орфографії

Правописом, або орфографією, називається система пра­вил про способи передачі на письмі звукового складу слів, написання їх разом, окремо і через дефіс, вживання великої у букви, правильне перенесення частини слова з рядка в рядок. Одиницею орфографії є орфограма — написання певної морфеми, зйука, яке відповідає правилам орфографії і_ч пот­ребує застосування певного правила. Наприклад, передача на щісьмі суфіксів -ськ-, -зьк-, цьк- у прикметниках або за­кінчення -ею в іменниках жіночого роду І відміни мішаної групи в орудному відмінку однини.

Єдина, обов'язкова для всіх орфографія, як і єдина орфое­пія, відіграє важливу роль у спілкуванні * людей, сприяє під­несенню рівня мовної культури.

Історична довідка Український правопис, як і графіка, формувався протягом тривалого часу. В мові української народності єдиної правописної системи не було, бо літературна мова ще тільки формувалась.

Після Великої Жовтневої соціалістичної революції упорядкування українського правопису стало державною справою. У 1921 році було опубліковано «Найголовніші правила українського правопису». Ці пра­вила відображали властивості звукової і граматичної системи української

мови.

Всебічний розвиток української літературної мови після Великого Жовтня вимагав дальшого удосконалення правопису. У 1928 році було -видано перший український правопис. Проте він мав серйозні хиби (під­порядкування норм української мови нормам західноєвропейських мов, створення штучного бар'єру між українською і російською мовами).

Після викриття ідеологічних перекручень-почалося очищення укра­їнського правопису від помилок. Частково це було зроблено в 1933 році, але остаточно у правописі, затвердженому Радою Народних Комісарів УРСР у 1945 році, яким і користується сучасна українська літературна

мова.

У 1960 році вийшло нове, друге видання.

Завдання. І. Випишіть слова, в яких наявні орфограми. Назвіть правила, яким відповідають ці орфограми. Зробіть фонетичний аналіз виділених слів.

Державний герб. Державний прапор. Державний гімн. ]; Ці святині змалку входять у наше життя, як і дорогі кожному з нас поняття «мати», «Батьківщина», «комунізм». Новий світ винайшов і утвердив таку символіку, яка яскра­во передає його гуманістичну сутність.

80.

Державний прапор Країни Рад — червоне полотнище. Під ним наші діти дають урочисту клятву юних ленінців, а дорослі сини приймають військову присягу. Він — наша славна історія й наш сьогоднішній день.

Ще одна святиня нашого народу — Державний гімн СРСР. Його слова, його величну мелодію знають усі. Державним гімном починає і закінчує передачі Всесоюзне радіо. Він виконується в найурочистіші моменти нашого життя.

Ці три святині ■— не тільки символи великої нашої дер­жави, вони також символи гідності й честі радянського гро­мадянина (3 журн.).

II. Перекладіть текст і запишіть найдоцільніше слово з тих, що пода­ні в дужках. Назвіть спільні і відмінні орфограми.

Над (крутым, резким) обрывом правого берега Днепра (встают, поднимаются) полуразрушенные, густо заросшие дерезой и бурьяном валы (старой, древней) крепости,,по­строенной в конце XVIII века Суворовым. Когда (смотришь, глядишь) с валов на ртутный блеск медленно текущей к мо­рю водной глади, на (широкое, размашистое) пространство плавень, на (густые, плотные) заросли камыша, на седые вербы над ериками,— невольно (вспоминаешь, припомина­ешь) незабвенные строки: «Чуден Днепр при тихой погоде]» Возле крепости разлегся на берегу уютный (ласковый, нежный) город. Обилием зелени он похож на парк, и летом, когда цветут акации, улицы (засыпаны, запорошены) душис­той шуршащей пеной опавших лепестков, по которым (идешь, ходишь), как по ковру. Имя города — Херсон.

(Б. Лавреньов)