Різні за лексичним значенням слова звичайно складаються з різних звуків. Водночас у мові є однозвучні слова, значення яких різне. Порівняймо слово коса в таких реченнях: 1. Очі в неї були великі, дві чорні коси, перекинуті наперед, обрамляли лице (Сенч.). 2. Косарі косять, а вітер повіває, шовкова трава на коси лягає (Кроп.). 3. На піщаній косі, що кинджалом врізалась у море, стояв маяк (Шиян). У першому реченні
іменник коса означає довге заплетене волосся, у другому — сільськогосподарське знаряддя для косіння, у третьому— сполучену з берегом вузьку смугу суходолу в морі.
Слова, які мають однаковий звуковий склад, але різні за значенням, називаються омонімами (від грец. homos — однаковий і on-yma — ім'я). ! Омоніми — це різні слова,;.-а не різні значення одного й того ж слова. Кожне вторинне значення багатозначного слова пов'язане з його первинним значенням. Порівняймо первинне значення дієслова пропускати — «давати змогу пройти, проїхати» і певною мірою близькі до нього вторинні значення: пропускати старших (уперед), пропускати трамвай, пропускати букву, пропускати нагоду, пропускати вологу та ін. Омоніми ж спільного значення не мають, вони являють собою лише зовнішній (звуковий) збіг кількох слів, однакових за звуковим складом: бак — велика металева посудина для води, бак — передня частина верхньої палуби судна; балка — яр з положистими схилами і балка — дерев'яний чи металевий брус для перекриття стелі (настилу підлоги).
|
|
Омоніми нерідко виникають унаслідок розвитку багатозначності слів, і тому не завжди можна встановити точну межу між омонімами і багатозначними словами.
Омоніми, як і багатозначні слова, становляті елементи лексичного складу мови. Тому їх називають лексичіними. Омоніми поділяються на дві групи. До першої належать повні омоніми — такі слова, які збігаються в усіх граматичних формах (коса — кдсй — косі — косу — косою — на косі, коси — кіс і т. д.). Найбільше їх серед іменників і дієслів. Наприклад: лавка — малий ослін і лавка — крамниця, деркач —■ птах і деркач — стертий віник, домішувати — закінчувати місити і домішувати — додавати щось, доривати — закінчувати рити і доривати — закінчувати рвати тощо.
Другу групу омонімів становлять неповні (часткові) омоніми, які не збігаються в якійсь одній граматичній формі. Серед неповних омонімів виділяються такі їх групи:
а) омоніми — іменники, що різняться лише закінченням У родовому відмінку однини: мул, мулу (на дні рік, озер, морів) і мул, мула (свійська тварина), образ, образу (в літературі і мистецтві) і образ, образа (те саме, що ікона), роман, роману (художній твір) і Роман, Романа (ім'я);
|
|
б) омоніми, що виступають словами різних частин мови, але такі, певні форми яких збігаються: мати, поле (іменники) — мати, поле (дієслова), три (числівник) — три (дієслово наказового способу від терти), носи (називний відмінок множини від ніс) і носи (дієслово), долі (іменник) і долі (прислівник);
115.
в) омоніми, що являють собою слова однієї частини мови: вершки (в однині вершок, зменшене до верх) і вершки — згущений продукт молока, множинний іменник; або слова різних частин мови типу військовий (прикметник та іменник), слідом, ранком, вечором (іменники в орудному відмінку однини і прислівники), стук, скрип, грім (іменники і дієслівні вигукові
слова).Різновидами неповних омонімів є також омофони і омограми.
Омофони. Це омоніми, які звучать однаково чи майже однаково, але пишуться по-різному. Один з таких омонімів становить окреме слово, інший — поєднання двох слів: вжиті (дієприкметник) і в житі (прийменник + іменник), погас і по гас; або в реченні: # уздрів, побачив — сонце! І здалося мені — сом це! (Ус).
Омограми. Це омоніми, які пишуться однаково, але розрізняються наголосом: замок і замок, приклад і приклад (у гвинтівці), мука і мука, обід і обід (колеса), вирок і вирок (зменшене від вир), мала (прикметник) і мала (дієслово), білизна і білизна.
Не можуть вважатись омонімами так звані омонімі (омонімічні) граматичні форми слів, лексичне значення яких однакове: фабрики, машини (родовий однини) і фабрики, машини (називний та знахідний множини); частина таких форм має різний наголос: озера, води (родовий однини) і озёра, води (називний та знахідний множини).
У сучасній мові переважна більшість омонімів належить до слів, що активно використовуються у мові. Проте серед них трапляються застарілі слова, діалектизми. Наприклад:
1. Око — орган зору, чайка — птах, городник — овочівник і застарілі: око — міра рідини, чайка — човен, городник — робітник, що споруджував огорожі, міські укріплення.
2. Без — прийменник, голосити, гостинець і діалектні: А без — бузок, голосити — поширювати, обнародувати, гостинець — великий битий шлях, шосе.
Значення омонімів точно встановлюється тільки в реченні,
іноді навіть одного речення не досить, і тоді поширюємо речення якимось словом або встановлюємо значення омоніма за9
допомогою ширшого контексту. Так, у реченні Недалеко стояла баба неможливо встановити лексичне значення слова баба.
Потрібно або ввести до нього означення (Недалеко стояла сні гова баба), або вжити у сполученні з іншим реченням (недоле- ко стояла баба, якою забивають печі).
Омоніми здебільшого вживаються у художній літературі.
народній творчості, в розмовно-побутовому мовленні. Нерідко
омоніми виступають одним із засобів образної передачі дум-
ки. Наприклад: 1. Думи мої, думи мої, квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас, — де ж мені вас діти? (Шевч.). 2. Погана та мати, що не хоче дитя мати (Нар. тв.).
Омоніми можуть використовуватися для створення каламбурів, тобто дотепів. Наприклад: Жук пішов у сад за дачу і розв'язує задачу. А комар години цілі лиш тиняється без цілі. То з нудьги, без всяких діл, полетів з гори у діл. Повернув за тин до льоху,, розбудив за сажемльоху, у смолі липкій зав'яз, зачепивсь крилом зав'яз, з бузини упав незграба і радіє, щоне з граба (В.. Плахотников).
Уживаючи омоніми, треба дбати, щоб контекст точно окреслював їх значення. Невдале вживання омонімів може породжувати двозначність думки.
Завдання. І. Спишіть, підкресліть омоніми і поясніть їх значення.
1. Гість лави не засидить, ліжка не залежить (Нар. те.); І з наших лав прийшли вожді, що, як і ми, зросли з нуждою (Сос). 2. Вони тихо доспівали пісню (Сос); Пам'ятаю, вишні доспівали, наливались сонцем у саду (Сос). 3. І на схід, і на захід, і на південь, і на північ, хмари, розійдітесь (Кроп.); Перемога! Вона йшла по Європі зі Сходу! Захід знав, що перемога буде (Загреб.).
|
|
ІІ. Згрупуйте і випишіть речення з омонімами, омофонами і омограмами. Підкресліть омоніми, поясніть властиве їм лексичне значення.
1. Самовар радісно клекотів і випускав пару (Коцюб.).
2. На ліжка послали чисту, накрохмалену білизну (Коз.).
3. Правління колгоспу влаштувало для обох бригад колгоспний бал (Шиян). 4. Холодов сів перед дзеркалом, щоб покласти грим (Дмит.). 5. Нахилялось близько до мене тепле обличчя разом з парою променисто-цікавих очей (Коцюб.). 6. Брови довгі і -тонкі підкреслювали білизну крутого дівочого чола (Цюпа). 7. Меншого бала як «п'ять» ніколи не одержував (Донч.). 8. Ледве лисичка вихилила голову з нори, аж тут рушниця грим! (Фр-).
III. Випишіть із «Словника української мови» три пари слів-омонімів у складі відповідних речень.