Часткою називається службова частина мови, що надає окремим словам, словосполученням, реченням додаткових смислових та емоційних відтінків. Наприклад: 1. Якби зустрілися ми знову, чи ти злякалася б, чи ш'?(Шевч.). 2. Як гаряче можна у світі любить! (Ткач). У першому реченні частка чи виражає запитання, частка б вказує на умовний спосіб, частка ні — на заперечення. У другому реченні частка як підсилює емоційне забарвлення слова гаряче (отже, і всього речення). * Одні частки (давай, хай, ну, не, ні, що за) можуть стояти перед словами, яких стосуються, наприклад: Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і срібновода Вісла (Рильськ.). Інші (ж, же, но, бо) — після таких слів: Летіть же, думи, вдаль юрбою (Сос); деякі частки (хіба, тільки, ось, уже, лише, ще, б, би) можуть переміщуватись у реченні: Ось послухайте ще й моєї казки (Янов.). Порівняймо: Ще послухайте ось і моєї казки.
За походженням одні частки є первісними, інші утворилися від слів різних частин мови: від дієслів (давай, би, було, хоч), від прислівників (просто, вже, ще, лише, там), від займенників (то, собі, воно, все), від сполучників (а, та, чи, і).
|
|
Окремі частки складаються з двох слів: що за, що то, та й, ну й, куди там, де там.
Завдання. І. Прочитайте виразно текст. Знайдіть частки й поясніть значення їх.
Що й казати, ялинка цього року була просто розкішна. Мама, накинувши шубку, стояла надворі і порядкувала:
— Дмитро, он праворуч оті гіллячки пообскубані вже, ти їх підріж. І он вже пожовкла, її теж к лихій годині. Та підрубайте трошки.
— Ну й ялинка, просто ялинянка, такої ще ніколи не було. От Лідія Миколаївна дістала!— приговорював Дмитро, орудуючи сокирою, і хитро підморгував мені й Шурці.
Малеча з червоними від морозу носами, без бушлатів, як горобина зграя, теж стрибала навколо. Рожевий маленький Каленик навіть босий вибіг.
Як же можна було пропустити таке видовисько! Справді, ялинка була майже така ж висока і майже така ж пишна, як і в Дворянському зібранні.
(О. Іваненко)
II. Прочитайте речення, знайдіть частки, що походять від слів інших частин мови, і поясніть їх значення.
1. Жили ми при достатку, всього було доволі; що було собі задумаю, те й зроблю. 2. Я набрала скільки там у глечичок та й дала їй. Подякувала та жінка та й пішла собі. 3. На всіх вулицях люди так і снують, аж не потовпляться, і все до Оле-синої хати,— і старі, й молоді, і малі навіть собі біжать. 4.— Та давай уже, молодице, я твій лист по пошті пущу. Де тобі справлятись! 5.— Оце,— каже старенька служка,— як почала ваша дівчинка просити — положіть мене проти вікна та положіть, то я й мусила їй догодити. 6. Хоч був тато грізний, а просто дуже нас жалував. Як поїде в Київ, то й навезе нам гостинців хороших. Оце було хоч рано приїде, а • гостинці роздасть аж другого або третього дня. 7. Старий Якименко оженив сина, та таку-то вже невісточку собі взяв, що й не сказати! 8. Як уже вона там робила сей день,— увечері прибігла додому, аж дух їй захватило (3 те. М. Вовчка).
|
|
III. Складіть по два речення із словами давай, було, бувало, так, як, може, точно, просто, саме, рівно, все так, щоб в одному з речень кожне з цих слів виступало повнозначним словом, а в другому — часткою.