Розряди часток

За своїм значенням і функціями частки поділяються на групи:

І. Частки, що виражають різні смислові відтінки слів, словосполучень, речень.

361.

До них належать:

а) в к а з і в н І: ось, он, от, то, це, оце, воно та ін. На­приклад: Так ось у чому твоє безсмертя, Тарасе. Люди вірять тобі, як рідному (Міщ.);

б) означальні: ледве, якраз, саме, просто, власне, майже, мало. Наприклад: Саме тоді Київ приймав у себе ба­гато гостей (Жур-);

в) обмежувально-видільні: тільки, лише, лиш, хоч, хоча, хоч би, виключно, все. Наприклад: Він живий, той вітер... Треба тільки уміти слухати (Коцюб.);

г) підсильно-видільні: і, й, та, таки, аж, навіть, ж, же, бо. Наприклад: Обличчя її в сутінках аж голу­бе (Гончар).

2. Модальні частки, що виступають у мові як засіб вира­ження ставлення мовця до висловленої думки. Серед цієї групи розрізняють частки:

а) модально-вольові: хай, нехай, би, б, ну, го-$і, бодай. Наприклад: Становімо пам'ятники, нехай стоїть наш Кобзар на превічну славу! (Янов.);

vб) стверджувальні: еге, атож, так, гаразд. Наприклад: — Ви добре знаєте Карпа? — поспитав я. — Атож... (Коцюб.);

в) з а п є р є ч н і: не, ні, ані. Наприклад: Не подивився, ні, я на сади рожеві (Рильськ.);

г) п и т а л ь н і: чи, хіба, невже, що за. Наприклад: Невже це ранок? — прислухається Юрій до шелесту пташи­них крил і недовірливо поглядає в небо (Стельмах);

д) порівняльні: мов, немов, наче, начебто. Напри­клад: Галя мов не чула, як стала коло груби, так і стояла (Мирн.).

3. Емоційно-експресивні частки: куди там, що, ну й, адже, де там, куди, все. Вони служать для вираження емоцій, для увиразнення мовлення. Наприклад: Ой, що то за шум учинився? (Нар. тв.).

4. Словотворчі і формотворчі частки.

До словотворчих часток належать:

а) частки аби-, будь-(-будь), -небудь, казна-, хтозна-, -за­вгодно, які служать для утворення займенників і прислівни­ків (абищо, будь-який, як-небудь, казна-хто, коли-завгодно);

б) частки би(б), же(ж), за допомогою яких утворюються сполучники (якби, щоб, аякже, ніж, ніби, атож); _ч

в) частки не, ні, з участю яких утворюються слова різних частин мови (ненависть, недуга, невільний, неволити, нев­довзі, неабиякий, непокоїтися, недобачати; ніхто, нізвідки, нікчема, нівроку, нічийний).

До формотворчих часток належать;

362.

а) би(б), якими утворюються форми умовного способу (читав би, ходила б);

б) хай, нехай, що входять до складу описової форми нака­зового способу (Хай Радянська Україна всім народам заспі­ви про діла свої великі (Рильськ.);

в) -ся(-сь), що ними, як суфіксами, утворюються зворотні дієслова (сміятися, хотілось, навчаються, збираюсь).

Завдання. І. Перепишіть речення. Підкресліть частки і визначте їх розряд.

I. Чи можна забуть, як шуміли гаї у моїй стороні? 2. Як радісно мені, що знову сніг розтане й зелене убрання одяг­нуть дерева. 5. Учитель мій! Ось ти ідеш повільною ходою і слухаєш, як день шумить життям. 4. Лиш сняться грози лихоліть... Як райдуга, Дніпро. І Київ радісно шумить над шахтами метро. 5. Так хай же променем цвіте у трудовій пу­ті, хто за майбутнє золоте все віддає в житті. 6. Ще задумані далі безкраї зачаровують душу мою, коли жито в полях до­стигає і зозуля кує у гаю. 7. Згадаю хоч співом сумним про юність мою золотую. 8. Почекай-но, дівчино, ще й для тебе троянди весни розцвітуть (3 те. Сотри).

II. Складіть і запишіть речення з частками невже, хіба, еге, ледве, навряд, же, от, точно, давай. Визначте, до яких розрядів належать ці частки і яку функцію виконують щодо окремих слів або речення в цілому.

III. Випишіть з художніх творів по два речення до кожного розряду часток. Схарактеризуйте їх.