Дієслово та його форми в офіційно-діловому стилі

Найпоширенішою дієслівною формою в офіційно-діловому та науковому стилях є дієслово теперішнього часу із значенням позачасовості, яке вживається у І чи ІІІ особі множини (ми вимагаємо, дирекція звертається).

Теперішній час може вживатися на позначення майбутнього, коли треба підкреслити обов’язковість виконання дії (нарада розпочинається о 10 год.)

Недоконаний вид у текстах ділового та наукового спрямування позначається складеними формами (будуть проводитися, буде здійснюватися).

Доконаний вид твориться за рахунок префіксації (візувати - завізувати, проектувати - запроектувати).

Наказовий спосіб у офіційно-діловому стилі вживається у формі інфінітива та описових лексичних засобів.

Інфінітив, вживаний у наказах та розпорядженнях, надає висловлюванню категоричного характеру. Він повинен мати форму на –ти (здійснювати, інформувати); закінчення –ть вживається у розмовній мові, зрідка в художніх текстах.

Менш категоричні безособові форми: вони констатують факт і застосовуються в різних інструкціях, статутах та ін. (заборонено, не дозволяється).

Дієслова ІІІ особи однини мають повні та короткі форми (зна і знає, бува і буває). У офіційно-діловому стилі вживається тільки повна форма (зазначає, повідомляє). Слова нема і немає вживаються в усіх стилях мови.

Для ділового стилю визначальними є такі морфологічні ознаки:

- мінімальне вживання прислівників;

- особових займенників;

- відсутність вигуків;

- значна кількість дієприкметників і дієприслівників, які відповідають вимогам “компактності” викладу.