Поняття стилю в мовознавстві. Система функціональних стилів української мови

Функціональний мовний стиль – це різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мови і відповідно до цього має свої особливості добору і використання лексичних, граматичних, фразеологічних та інших мовних засобів. Кожен стиль має:

Сферу поширення;

Призначення;

Систему мовних засобів;стилістичні норми;

Підстилі;

Жанри реалізації.

У сучасній українській мові розрізняють 5 основних функціональних стилів(розмовний, науковий, публіцистичний, художній, офіційно-діловий) та два допоміжних(епістолярний, конфесійний).

26. Офіційно-діловий стиль в системі стилів української мови. Його характерні риси.

Офіційно-діловий стиль – це сукупність мовних засобів призначених для регулювання ділових сосунків спілкування на державно-ролітичному рівнях, у законодавстві, сфері управління адміністративно-територіальної діяльності.

Основне призначення: регулювати ділові стосунки офіційно-діловох мовної сфери. Головні ознаки: 1) регулятивно-імперативний характер;

2) документальність(кожен діловий папір повинен мати характер документа);

3) стабільність(тривалий час зберігає традиційну форму);

4) сувора регламентація тексту.

Лексичні особливості ОДС:

- широке використання суспільно-політичної та адміністративної термінології;

- специфічна фразеологія (фразеологічні сполучення – ініціювати питання, ставити питання, підняти питання);

- відсутність емоційно-експресивної лексики та будь-якої авторської індивідуальної манери;

- синонімія має бути зведена до мінімуму.

Морфологічні особливості:

- перевага іменних частин мови над дієсловом;

- часте використання дієслів наказового способу;