Методичні вказівки до вивчення теми

На початку вивчення теми «Управління підприємством» необ­хідно з'ясувати, що таке система взагалі і система управління під­приємством зокрема. Визначити, з яких елементів складається систе­ма управління підприємством виходячи з об'єктивної необхідності впливу суб'єктів управління на об'єкти. Звернути увагу на взаємо­зв'язок і взаємодію елементів системи управління підприємством.

Вивчення цієї теми передбачає, у першу чергу, приділення особ­ливої уваги існуючим принципам і методам управління, ієрархічно­му поділу управлінських функцій на загальні та спеціальні. Серед загальної сукупності методів управління виокремлюються декілька найбільш вагомих груп — це економічні, організаційні та соціальні методи, які найчастіше використовуються у процесі цілеспрямова­ного впливу суб'єкта управління на об'єкт. Тому найбільшу увагу слід приділити визначенню та дослідженню характеристик цих ме­тодів. При цьому необхідно пам'ятати, що функції планування, ор­ганізації, мотивації та контролю є основними функціями управління.

Крім того, реалізація управлінських рішень неможлива без відповід­них форм реалізації конкретних методів управління.

Система управління підприємством складається з певних елемен­тів які структуровані по вертикалі та горизонталі залежно від взаємовідносин і взаємопідпорядкованості суб'єкта управління та об'єкта управлінського впливу. В процесі структуризації виникає вертикальний ієрархічний поділ і горизонтальні ланки зв'язку. Об'єктивним відображенням створеної структуризації є організа­ційна структура управління підприємством. Вивчаючи тему, необхідно ознайомитися з передумовами по­будови організаційної структури управління підприємством, визна­чити типи та види структур управління. Слід звернути увагу на те, що на сучасному етапі розвитку економічних відносин найпошире­нішими є структури лінійно-функціонального типу, який має велику кількість різновидів, — структури дивізіональні, матричні, цільові, програмно-цільові, командні, штабні тощо.

Процес побудови організаційної структури має циклічний харак­тер й у загальному вигляді певні стадії та етапи.

Необхідно пам'ятати, що залежно від розміру та форми власності підприємства існують певні особливості вибору організаційних структур для новостворюваних підприємств.

Слід розглянути необхідність і принципи формування вищих ор­ганів управління підприємствами та організаціями. Звернути увагу на те, що міністерства і комітети, державні корпорації і концерни є вищими органами прямого управління стосовно підпорядкованих їм підприємств та організацій. Визначити сукупність органів централі­зованого посереднього управління суб'єктами господарювання, а також спрямованість та ефективність адміністративної реформи в Україні. Ознайомитися із зарубіжним досвідом централізованого управління первинними ланками національної економіки.

При створенні раціональної структури управління фірмою необхідно правильно встановити чисельність зайнятих у сфері управління підприємством. Чисельність працівників функціональних підрозділів підприємства визначається на основі відповідних нормативів. Залежно від виконуваних функцій такими підрозділами можуть бути відповідні відділи, бюро, групи. Нормативи встановлюються науково-дослідними інститутами праці і відображаються в основних методичних рекомендаціях. На підприємствах найчастіше чисельність управлінського персоналу встановлюється у відсотках до чисельності робітників фіксується у штатному розписі підприємства.

Економічність апарату управління визначають за форму­лою відповідного коефіцієнта К_еу:

К_еу = К_с К_чу

де К_с - коефіцієнт відповідності існуючої структури на під­приємстві типовій структурі;

К_чу - коефіцієнт відповідності фактичної чисельності працівників апарату управління їх нормативній чисельності.

Допоміжними показниками економічності апарату управ­ління є:

■ питома вага чисельності управлінського персоналу в загальній чисельності працюючих;

■ кількість робітників, що припадають на одного пра­цівника управління;

■ питома вага фонду заробітної плати управлінського персоналу в загальному фонді заробітної плати всіх пра­цюючих.

Застосування згаданих показників є доречним при порів­нянні економічності управління в однотипних підрозділах підприємства.

завдання для самостійної роботи