1. Суть управлінської діяльності полягає у:
а) залученні працівників до керівництва підприємством;
б) впливі на процес шляхом прийняття рішень;
в) використанні найновіших досягнень НТП в організації виробничих процесів;
г) незаперечному виконанні доведених «згори» розпоряджень.
2. Зміст «тихої управлінської революції» розкривається в:
а) переході влади від власників до управлінців;
б) зростанні соціального статусу людей, які займаються управлінською діяльністю;
в) виділенні управління в окремий фактор виробництва;
г) вдосконаленні організації праці управлінців.
3. Виділенню управління в окрему сферу діяльності сприяли:
а) ріст виробництва та його ускладнення;
б) загальний суспільний поділ праці;
в) зростання вимог до знань і навиків на виробництві.
4. У світовій практиці використовуються такі інструменти управління:
а) культура;
б) ринок;
в) політичні мотиви;
г) економічні бачення;
д) ієрархія.
5. Ринок як інструмент управління характеризується:
а) економічною свободою людини;
б) підпорядкуванням особистісних інтересів членів колективу загальним;
в) дією законів попиту і пропозиції;
г) рівновагою інтересів;
д) дією економічних норм і нормативів.
6. Культура як інструмент управління передбачає використання:
а) бачення майбутнього стану керованого об'єкта;
б) норм поведінки, визнаних суспільством;
в) набору вимог щодо освітнього, наукового, мистецького рівнів розвитку керівника.
7. Найбільш поширеними концепціями управління є:
а) соціальна;
б) ординалістична;
в) раціоналістична;
г) ринкова;
д) неформальна.
8. Якщо фірма (підприємство) розглядається як відкрита система, яка вчасно реагує і пристосовується до умов зовнішнього середовища, то концепцію управління такою фірмою прийнято називати:
а) ринковою;
б) неформальною;
в) маркетинговою;
г) соціальною.
9. Якщо успіх фірми залежить від внутрішніх факторів, то концепцію управління нею називають:
а) ординалістичною;
б) раціоналістичною;
в) соціальною; г)виробничою.
10. Стратегічне управління - це:
а) вироблення стратегії підприємства на основі прогнозів майбутнього стану середовища;
б) розрахунок планових показників використання усіх видів ресурсів;
в) розробка бізнес-плану підприємства.
11. Сучасні системи управління підприємством повинні задовольняти таким вимогам:
а) простота;
б) гнучкість;
в) наявність ієрархічного ланцюга;
г) невелике число рівнів управління;
д) побудові структури управління за функціональним принципом;
є) невеликі підрозділи з кваліфікованими фахівцями.
12. Основні принципи управління розробив:
а) Ф. Тейлор;
б) А. Маршалл;
в) А. Файоль;
г) Ч. Бебідж.
13. Здійснювані на підприємстві операції поділяються на такі групи:
а) виробничі;
б) технічні;
в) комерційні;
г) економічні;
д) фінансові;
є) обчислювальні;
є) охорона майна і осіб;
ж) адміністративні.
14. Не належать до принципів управління:
а) дисципліна;
б) чіткий розподіл праці;
в) адміністративний вплив;
г) функціональні взаємовідносини;
д) заохочення ініціативи; є) рівна оплата праці;
є) мотивація високопродуктивної праці.
15. Дотримання ієрархічного ланцюга як принципу управління передбачає:
а) наявність у підлеглих одного управлінця;
б) виконання розпоряджень вищого лінійного керівника;
в) матеріальну відповідальність за невиконання розпоряджень;
г) передачу управлінських рішень «згори донизу».
16. Методи управління поділяються на:
а) виробничо-технічні;
б) організаційні;
в) економічні;
г) адміністративно-правові;
д) соціально-психологічні;
є) ринкові.
17. Наказ є формою впливу:
а) економічного;
б) соціального;
в) психологічного;
г) адміністративно-правового;
д) матеріального.
18. Основна мета використання економічних методів управління полягає у:
а) створенні умов для вільного вибору підприємцем роду діяльності;
б) створенні умов та заінтересованості працівників і виробничих ланок у високих кінцевих результатах;
в) пропорційний розподіл прибутку між окремими виробничими ланками підприємства.
19. Економічні методи управління не включають:
а) матеріальне стимулювання;
б) планування;
в) матеріальну відповідальність;
г) ціноутворення;
д) групування;
є) розпорядження;
є) податки;
ж) державне регулювання.
20. Соціально-психологічні методи управління передбачають:
а) вивчення соціальних запитів та інтересів колективу;
б) розпорядчий вплив на працівників;
в) аналіз соціальної структури колективу;
г) встановлення економічних нормативів по праці і заробітній платі;
д) вивчення умов стабільності колективу та умов життя працюючих.
21. Організаційна структура управління - це:
а) кількість функціональних підрозділів на підприємстві;
б) склад організаційно відокремлених підрозділів підприємства та зв'язки, що існують між ними;
в) чисельність і методи впливу вищих керівників підприємства на структурні підрозділи.
22. Найбільш поширеними типами організаційних структур управління підприємством є:
а) лінійна;
б) виробнича;
в) адміністративна;
г) лінійно-штабна;
д) функціональна;
є) матрична;
є) об'єднана;
ж) дивізіональна;
з) множинна.
23. Лінійна структура управління підприємством використовується:
а) на невеликих підприємствах з малою чисельністю працюючих;
б) на підприємствах, що випускають однорідну і нескладну продукцію;
в) на підприємствах приватної форми власності;
г) на підприємствах-монополістах;
д) на підприємствах з неперервним циклом виробництва.
24. Якщо спеціальні підрозділи при лінійних керівниках виконують дорадчі, а не розпорядчі функції, то така структура управління називається:
а) штабною;
б) функціональною;
в) лінійно-штабною;
г) матричною.
25. Перевагами функціональної структури управління є:
а) безпосередній вплив на лінійних виконавців;
б) функціональний керівник несе повну відповідальність за окрему ділянку роботи;
в) можливість використання економічних методів управління;
г) підвищення якості управлінських рішень;
д) незначна кількість організаційних підрозділів.
26. Недоліками лінійно-штабної структури управління є:
а) ріст числа і складності ділових зв'язків;
б) протиріччя в управлінських рішеннях;
в) ріст управлінських витрат;
г) зниження оперативності управління;
д) персональна відповідальність лінійного керівника за прийняті рішення та їх виконання.
27. Наявність відділень є характерною для структури управління:
а) функціональної;
б) множинної;
в) дивізіональної;
г) матричної.
28. Відділення - це:
а) продуктово-ринкова одиниця;
б) спеціальний штат на підприємстві;
в) підрозділи підприємства, які займаються загальними питаннями;
г) підрозділи виробництва і збуту.
29. Для матричної структури управління є характерним:
а) незначна кількість рівнів управління;
б) наявність групи конкретних нових видів продукції або проектів;
в) керівникам проекту передаються співробітники і ресурси функціональних підрозділів;
г) використання на підприємствах, що випускають обмежену номенклатуру продукції.
30. Множинна структура управління використовується у зв'язку з:
а) диверсифікацією виробництва;
б) розвитком інформаційних технологій;
в) тиском конкурентів і необхідністю пошуку оптимізації структури управління;
г) послабленням адміністративного впливу на виробництво;
д) зменшення державного тиску на виробників; є) розвитком зовнішньої торгівлі.
ТЕСТ 3.3