Західноукраїнська журналістика 60-80-х рр. ХІХ ст

У Галичині, в умовах нової австрійської конституції для української преси вже не було формальних перешкод. У прямому програмовому зв’язку з поглядами “Основи” стоять видавані у Львові народовецькі журнали того часу: “Вечерниці” Ф.Заревича (1835-79), К.Климковича (1835-81) і В.Шашкевича (1839-85), що їх вийшло 17 чисел (1862-63), “Мета” К.Климковича, що приділяла багато уваги українському життю і підросійській Україні (1863-65, під кінець, від березня 1865 р., як політ. двотижневик), “Нива” К.Горбаля (1836-1903) науково-літературного характеру (1865), “Русалка” В.Шашкевича при близькій участі О.Кониського (1866), політичний півтижневик “Русь” Ф.Заревича (1867), припинений польською адміністрацією, друкований латиною журнал “Siolo” П.Свєнціцького і, нарешті, далеко триваліша “Правда” (1867-80 і далі 1884), спершу декадник, потім тижневик, після півторарічної перерви в виданні, від 1872 р. – місячник. “Правду” редагували послідовно Л.Лукашевич (1839-82), І.Микита (1838-79), А.Вахнянин (1841-1908), О.Огоновський і В.Барвінський (1860-83); поступово вона наближалася до органу загальноукраїнського значення, гідно завершуючи почате “Основою”. Тут друкувалися О.Кониський, П.Куліш, М.Вовчок, О.Стороженко, М.Старицький,О.Федькович, С.Воробкевич, М.Подолонський, О.Партицький, В.Новроцький, Ф.Заревич, В.Шашкевич, І.Нечуй-Левицький, М. Драгоманов, С.Руданський, В.Мова-Лиманський. Перемога позитивістичного народництва, висунена “Основою”, була продовжена в “Правді“. В наслідок чого стала можлива дальша деференціація українського культурного життя і перехід його на вищий щабель. Виділення радикалів із загального народництва було тим поштовхом, що спричинило припинення “Правди”.

Тоді як народовська преса, хоч і з великими труднощами, йшла вгору, москвофільська преса в багатьох випадках субсидійована безпосередньо російським урядом, неухильно, хоч і поневолі, занепадала. Найсоліднішим її органом був (москвофільський від 1866 р.) півтижневик (потім тричі на тиждень) Б.Дідицького “Слово” (1861-87), а поруч виходили інші органи: “Буковинская Зоря” І.Глібова (1870-72), “Дом і Школа” М.Клемертовича з додатком для дітей “Ластівка”(1861-81), ужгородський “Свђть” (1867-73) Ю.Ігнатака, К.Собова, В.Кимана і В.Гебеля, ведений мовою, близькою до народної, місячник для народу І.Наумовича “Наука” (1871-86). Аж до 1913 р. протримався “Галичанин” (з 1893 р.), заснований після багатьох інших газет (“Пролом”, (1881-82), “Новий Пролом” (1883-87), “Червоная Русь” (1888-1891) О.Марковим (1849-1909), але що пізніше, то меншою ставала вага цієї преси. Не мала великого значення і преса “українсько-польської угоди” (“Основа”, Львів (1870-72).

У цей же період з’явилися перші гумористично-сатиричні журнали “Клепайло” і “Гомін”, він же під назвами “Фірман” і “Жельман” – Львів, 1860-ті рр.), а далі друковані – “Дуля” (Львів, 1864), “Кропило” (Коломия, 1869) і москвофільський “Страхопуд” (Львів, 1863-68, потім відновлюваний 1880-1905).

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:

1. Причини перенесення видавничо-журналістської діяльності до Галичини в 1860-70-х рр. ХІХ ст.
2. Заснування літературно-політичного часопису “Слово” (1861).
3. Москвофільські тенденції в тогочасній галицькій українській пресі.
4. “Молода Русь” і зародження української народовської преси.
5. Народовські видання 60-70-х рр. ХІХ ст.
6. Москвофільські періодичні видання 60-70-х рр. ХІХ ст.
7. Сатирично-гумористичні видання 60-70-х рр. ХІХ ст.
8. Журнал “Правда” і поширення зв’язків з Наддніпрянською Україною.
9. Журналістська діяльність І.Франка.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ:

1. Чому центром видавничої справи та журналістики в 60-80-х рр. стала Галичина?

2. Коли було засновано організацію “Молода Русь”? Які завдання стояли перед нею?

3. Які характерні риси мало народовство як політична течія?

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ:

1. Проаналізувати полеміку, що розпочалася навколо часопису “Слово”.

2. Проаналізувати особливості змісту народовських (“Вечерниці”, “Мета”, “Нива”, “Русалка”, “Русь”, “Правда”) та москвофільських (“Страхопудъ”, “Письмо до громади”, “Русалка”, “Галичанинъ”) видань Галичини 60-70 рр. ХІХ ст.

3. Проаналізувати статтю І.Франка “ UKRAINA IRREDENTA”.

4. Проаналізувати статтю І.Франка “Семітизм і антисемітизм в Галичині”.

5. Проаналізувати статтю Остапа Терлецького “Галицько-руський нарід і галицько-руські народовці”.

РЕФЕРАТИ:

- “Особливості редакційних матеріалів на сторінках часопису “Правда” (1867-1870)”,

- “Історична тематика на сторінках журналу “Правда” (1867-1870)”,

- “Полеміка на сторінках журналу “Правда” (1867-1870)”,

- “Антиросійські настрої в галицькій публіцистиці 60-80-х рр. ХІХ ст.”