Точку роси визначають за допомогою гігрометра Ланбрехта (рис.6.1). Він являє собою закріплену на теплоізоляційній підставці 1 металеву посудину циліндричної форми 2, передня сторона якої відполірована. Посудина оточена відполірованою кільцевою металевою пластиною 3 так, що між ними немає контакту і в разі охолодження посудини пластина не охолоджується. Наявність пластини полегшує встановлення моменту появи роси на дзеркальній поверхні посудини.
|
Посудину наполовину наповнюють ефіром і за допомогою груші 4 продувають через неї повітря, прискорюючи процес випаровування ефіру. Унаслідок випаровування ефіру стінки посудини охолоджуватимуться, водяна пара, наявна в повітрі, дотикаючись до холодної дзеркальної поверхні 5 насичуватиметься і конденсуватиметься на ній у вигляді роси. Про появу роси свідчить потемніння дзеркальної поверхні посудини порівняно з кільцевою пластиною.
Знайшовши точку роси, визначають відносну вологість за відповідними таблицями.
|
Унаслідок випаровування води з батисту термометр буде показувати нижчу температуру, ніж сусідній сухий термометр. Чим менша вологість навколишнього повітря, тим інтенсивніше випаровування і тим нижчі показання змоченого термометра порівняно із сухим. Таким чином, між показаннями термометрів має місце так звана психрометрична різниця.
У разі рівноважного процесу випаровування (температура змоченого термометра постійна) кількість теплоти Q1, що передається з навколишнього середовища термометру, дорівнює кількості теплоти Q2 , яка йде на випаровування води з мокрої поверхні термометра.
Кількість теплоти, одержана термометром за одиницю часу, за законом Ньютона дорівнює
, (6.4)
де
– психрометрична різниця; S – площа поверхні змоченого термометра;
– коефіцієнт пропорційності.
Втрату тепла на випаровування за одиницю часу визначають за законом Дальтона:
, (6.5)
де Р – тиск насиченої пари за температури випаровування рідини; Рн – тиск пари, наявної в повітрі; Н – тиск повітря;
– теплота випаровування; S – площа поверхні резервуара змоченого термометра; k – коефіцієнт пропорційності.
Прирівнюючи Q1 i Q2, одержимо
,
звідки
. (6.6)
Константа А, що має назву сталої психрометра, залежить від швидкості обтікання повітрям резервуара змоченого термометра. Її визначають експериментально.
Показання вологого термометра істотно залежать від швидкості руху повітря. Для одержання постійної швидкості повітря в психрометрі використовують вентилятор, якому надають руху електродвигуном.






