1. Державне фінансове забезпечення інноваційної діяльності.
2. Самофінансування підприємствами інноваційної діяльності.
3. Венчурне фінансування інноваційної діяльності.
4. Участь банків у фінансуванні інноваційної діяльності.
Література: [5, 8, 17, 19, 22, 28, 34, 42, 51]
Державне фінансове забезпечення інноваційної діяльності
Фінансовий механізм реалізації державної інноваційної політики являє собою систему ресурсного забезпечення всього інноваційного процесу.
У відповідності зі статтею 18 Закону України «Про інноваційну діяльність» виділяються наступні основні джерела фінансового забезпечення інноваційного процесу:
а) кошти Держбюджету України;
б) кошти місцевих бюджетів і бюджету АРК;
в) власні кошти спеціалізованих державних і комунальних інвестиційних фінансово-кредитних установ;
г) власні або позикові кошти суб'єктів інноваційної діяльності;
д) інвестиції фізичних і юридичних осіб;
е) інші джерела, не заборонені законодавством України.
Разом з тим, дані джерела фінансування головним чином поєднують у три групи:
1) державні інвестиції (держбюджет, кошти бюджетів територій, кошти позабюджетних державних фондів, кошти організацій державного сектору);
2) приватні інвестиції (власні кошти підприємств, кошти вітчизняних інвесторів);
3) іноземні інвестиції (частки й державні).
В Україні в структурі фінансування НДДКР превалює приватний сектор:
Таблиця 5.1
Структура фінансування НДДКР в Україні
| Джерело фінансування | 2001 р. | 2002 р. | ||
| млн.грн. | % | млн.грн. | % | |
| Державні інвестиції | 943,4 | 38,8 | 917,4 | 35,1 |
| Приватні інвестиції (у тому числі іноземні інвестиції) | 61,2 | 1694,2 | 64,9 |
У промисловості України структура фінансування інноваційної діяльності виглядає в такий спосіб:
Таблиця 5.2






