Тема: Зв’язок гістології, цитології та ембріології з іншими медико-біологічними науками

Модуль 1

Актуальність теми. Сучасна гістологія з елементами цитології й ембріології відіграє велику роль у розробці морфологічних, фізіологічних і прикладних аспектів сучасної медицини.

Як морфологічна наука гістологія необхідна для:

1. вивчення клітин і тканин, закономірностей їх цито-, гістогенезу будови і функцій на мікроскопічному рівні;

2. вивчення закономірностей диференціювання і регенерації клітин і тканин;

3. вивчення вікових змін клітин, тканин і органів;

4. дослідження адаптації клітинних елементів, клітин, тканин і органів до дії різних біологічних, хімічних, фізичних і інших факторів;

5. визначення значення нервової, ендокринної і імунної систем організму в регуляції процесів морфогенезу клітин, тканин і органів і їхніх функціональних особливостей;

6. визначення критичних періодів ембріогенезу, строків розвитку організму людини в ембріональному періоді;

7. інтерпретації закономірностей ембріонального розвитку людини;

8. пояснення особливостей ембріонального розвитку тканин (гістогенез) і органів (органогенез).

Студентам, що вивчають медичні дисципліни, необхідне знання гістології для наступного вивчення прикладних аспектів, заснованих на знанні теоретичних медичних предметів:

1. дослідження клітинної й тканинної сумісності при переливанні крові, трансплантації тканин і органів;

2. вивчення гістопатології;

3. наукових досліджень закономірностей морфології й функції клітин, тканин і органів;

4. дослідження біоптатів клітин, тканин і органів;

5. проведення морфологічного аналізу (крові, сечі, мокротиння, церебро-спинальної рідини й ін.);

6. вивчення дії лікарських препаратів на клітини, тканини й органи;

7. дослідження в судово-медичній практиці.

Мета навчання. Візначення значення гістології як морфологічної теоретичної медичної науки та уміння визначення її місця в ряді фундаментальних теоретичних дисциплін.

Це вміння складається з наступного:

- знання визначення предмету гістології;

- знання об'єктів вивчення гістології як науки;

- знання кінцевих цілей у вивченні предмету гістології;

- знання теоретичних предметів, на основі яких базується подальше вивчення гістології;

- знання нормальної структури клітин, тканин і органів як необхідна умова для розуміння механізмів зміни в них у патологічних умовах;

- знання даних гістологічного аналізу для вивчення закономірностей розвитку й будови органів у курсі анатомії;

- знання субклітинного і молекулярного рівнів клітинних і тканинних структур із застосуванням біохімічних методів для вивчення біохімії й молекулярної біології.

Структура змісту теми. Вівчення курсу гістології, а також цитології і ембріології, повинне сприяти виробленню об'єктивного по своєму змісту мислення, розумінню законів діалектики. Сутність закономірностей розвитку тканин і органів відображає загальні закономірності філолофсько-гносеологічного порядку, які проявляються в закономірностях приватних наук. Курс гістології починається з цитології та загальної ембріології. Це забезпечує можливість читання гістології на основі генетичного (еволюційного) принципу. Будова тканин і органів обумовлена філогенезом, вона закодована в геномах і цим визначається напрямок їхнього розвитку, характер і обсяг функцій, як у нормі, так і при патологічних процесах. Тому генетичний принцип надає курсу найбільшу медичну спрямованість.

Законі та категорії діалектики проявляються в цілому ряді досліджуваних явищ. Так, наприклад, єдність і боротьба протилежностей у процесах ембріогенезу: розвиток тканин йде дивергентно, і одночасно формується організм як цілісна система; при фізіологічній регенерації тканин закономірно протікає процес відмирання клітин з одночасним утворенням їх зі стовбурових. Порушення цієї закономірності веде до патологічних явищ, зокрема, пухлинному зростанню. У будові епітеліальних тканин спостерігається дві протилежні ознаки - цілісність шару й розчленованість його на клітини. Перехід кількості в якість має місце при диференціюванні клітин і, у тому числі, бластомерів. Колі накопичується певна кількість специфічних білків, клітина здобуває нові якості. Категорія одиничного, особливого й загального проявляється в ієрархічних взаємовідносинах між клітинами, тканинами і органами в організмі. Факторі розвитку особливо в ході ембріогенезу є наочною ілюстрацією причини і наслідку. Діалектіка необхідного і випадкового проявляється в процесі запліднення. Значення форми й змісту особливо чітко виявляється при генетичному трактуванні тканин. Напріклад, можливість метаплазії багаторядного епітелію дихальних шляхів у багатошаровий, здатний до зроговіння, дозволяє віднести його до епітеліїв шкіряного типу. Сутність і явище ілюструються тим, що наявність або відсутність поперечної посмугованості не може бути основою для класифікації м'язових тканин. Трактування коркових центрів як екранних сприяють розумінню теорії відбиття. Вівчаті курс необхідно акцентуючи увагу на єдності структури й функції. Істотне значення може мати координація викладання з кафедрою філософії, тому що розвиток діалектико-матеріалістичного мислення у студентів є завданням не тільки цієї кафедри.

Гістологія ставитися до морфологічних наук, що вивчають мікроскопічну будову організмів, на відміну від анатомії, що вивчає макроскопічну будову організмів.

Вівчення розвитку й будови структур ведеться з позицій еволюційного навчання Ч. Дарвіна. Клітини, тканини і органи, що утворюють тіло людини, розглядаються як результат історичного розвитку від нижчих форм до вищих, результат еволюції, що робить органічна природа. Гістологія вивчає походження і закономірності розвитку тканин у процесі еволюції організмів (у філогенезі), взаємозв'язок закономірностей видової і тканинної еволюції.

Кожна структура розвивається в процесі онтогенезу - індивідуального розвитку організму, що починається від зиготи й закінчується смертю організму. Виникнення тканин відбувається в певний період ембріонального розвитку. Правильно зрозуміти процеси утворення різних структур можна тільки при порівняльному, еволюційному вивченні ембріогенезу, починаючи з відносно просто влаштованих хордових тварин (ланцетник) і поступово переходячи до риб, амфібій, рептилій, птахів, ссавців і до людини. Ембріологія дозволяє встановити закономірності формування структур у процесі еволюції, тому що деякі стадії філогенетичного розвитку повторюються в онтогенезі.

Для сучасної гістології характерний функціональний підхід до досліджуваних структур, тобто встановлення взаємозв'язку між будовою клітин, тканин, органів і їхніх функцій. Цей напрямок у гістології взявши назву гістофізіології. Взаємовідношення між структурою й функцією розглядається з позицій діалектичного подання про єдність форми і змісту: немає структури без функції і немає функції без структури. Структура - матеріальний субстрат будь-якої функції організму.

Різні структури вивчаються з позицій цілісного організму, тісно взаємодіючого із зовнішнім середовищем. Провідна роль у забезпеченні цієї єдності належить нервовій і ендокринній системам.

Обов’язкова література:

1. Луцик О.Д. Іванова А.Й., Кабак К.С. Гістологія людини.- Львів: Мир, 1993-С.-5.

2. Гістологія / Під ред. Афанасьева Ю.І., Юріной Н.А.-М.: Медицина, 1999.- С.5-9.

3. Гістологія, цитологія і ембріологія. Атлас / Під ред. Волкової О.В., Єльця Ю.К.- М.: Медицина, 1996.-С. 4-10.

4. Волков К.С., Пасєчкон.В., Ультраструктура клітин і тканин (Навчальній посібник – атлас).- Тернопіль: Укрмедкніга, 1997.-С.3-5.

Додаткова література:

1. Хем А., Кормак Д. Гістологія. - М.: Мир, 1983.-Т.2.- С.5-16.

2. Гістологія / Під ред. Улумбекова е.Г., Челишева Ю.А.- М.: Геотар,1997.- С.5-4.

3. Биков В.Л. Цитологія і загальна гістологія (Функціональна морфологія кліток і тканин людини).- Санкт-Петербург: Сотіс,1998.- С.3-4.

Теоретічні питання на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1. Значення предмету гістології як морфологічної науки для майбутніх лікарів?

2. Які основні знання гістології, цитології і ембріології необхідні для проведення морфологічних аналізів?

3. Яке значення розділу ембріогенезу людини для вивчення медицини?

4. Які основні цілі вивчення предмету гістології?

5. Перелічиті знання-уміння, що визначають роль гістології як теоретичної морфологічної науки в ряді фундаментальних медичних дисциплін?

6. Перелічиті основні фундаментальні медичні предмети, які тісно пов'язані з гістологією, цитологією й ембріологією?

7. Значення курсу гістології для розвитку діалектико-матеріалістичного мислення у студентів медичних вузів.