Технічний переворот та індустріалізація

Якщо економічно перехід від дрібної ручної праці до великого машинного виробництва був зумовлений співвідношенням попиту і пропозиції на ринку робочої сили, сировини, пального і промислових виробів, то технічна промислова революція було підготовлена винахідниками різного роду механізмів та індустріальних технологій. Їхнє застосування забезпечило велику економію ресурсів, особливо трудових.

У Великобританії, раніше ніж в інших країнах, широкі прошарки суспільства усвідомили потрібність в технічній новизні. Тут і були зроблені найважливіші з винаходів, які відкривали дорогу промисловій революції. Причому технічний прогрес в цій країні ще в XVIII ст. набрав послідовного, само підтримуючого характеру. Вирішення одних технічних проблем тягло за собою. інші – і так до безкінечності. Технічний переворот почався в бавовняно-паперовій промисловості. ЇЇ механізація підготувала грунт для технічної реконструкції інших, більш традиційних для Європи галузей текстильної промисловості. В 1810 р. франц. винахідник Ф.Жирар виграв конкурс на створення льонопрядильної машини. В 1801 р. ліонський ремісник Ж.Жаккар винайшов шовкоткацький станок, що отримав широке розповсюдження. В середині ХІХ ст. патент на винайдення швейної машини отримав амер. І.Зінгер, який створив всесвітньо відоме підприємство.

В одній з головних галузей промисловості, в металургії, промислова революція ознаменувалася переходом до нової технології виплавки чавуну і заліза. В 1784 р. британський інженер Г.Корт запропонував метод пудлінгування, який дозволив замінити рослинне паливо мінеральним (дерев'яне вугілля – кам’яним) ► піднялося виробництво заліза.

В середині 50-х рр. британський підприємець Г.Бесемер запропонував новий метод переробки чавуна, названий бесемерівським. Через 10 років франц. інженер Е. Мартен винайшов спосіб отримання литої сталі в спеціальній (мартенівській) печі, в якій можна було перероблювати на сталь не лише залізо, але і залізний лом.

Не дивлячись на успіхи застосування машин а промисловому виробництві, машинобудування в кінці XVIII – поч. ХІХ ст. залишалося галуззю в якій продовжувала панувати ручна праця. Тривалий час воно навіть не було самостійною сферою виробництва. Так, механічні прялки і ткацькі станки виготовлювалися безпосередньо на текстильних фабриках, а парові машини – на металургійних підприємствах.

В першій пол. ХІХ ст. появилися більш досконалі типи метало оброблювальних станків: фрезерних, токарних, строгальних, свердлильних та ін. Серед найбільш важливих винаходів ► 1839 р. парового молота британським інженером Дж. Несмітом ► повисило якість виробів машинобудівної промисловості, в тому числі і різноманітного спорядження для фабрик та заводів. Воно дозволило поступово перейти від штучного виготовлення машин і механізмів до масового виробництва стандартної продукції.

Промислова революція протікала в Європі досить нерівномірно. Почавшись в Великобританії, в останній третині XVIII ст., вона перекинулася на континент не раніше початку ХІХ ст., коли намітилося піднесення механічного бавовнопрядіння у Франції. В другій четверті ХІХ ст. велика індустрія виникає в німецьких землях, в Північній Італії. Потім вона швидко поширюється в Центральній та Південній Європі. В результаті промислової революції виникає велика машина індустрія, відбувається технічна реконструкція двох галузей промисловості ХІХ ст. – текстильної і металургійної. Вона дала поштовх безперервним технічним, економічним і соціальним змінам. І перш за все вона поклала початок процесу індустріалізації, суттю якого було не тільки збільшення ролі промисловості в галузеві структурі економіки, але і поширення індустріальних, тобто основаних на передовій техніці і технології,методів діяльності на різноманітні сфери суспільного життя, включаючи побут, науку, зв'язок, освіту та ін.

Промислова революція та індустріалізація змінили старий баланс сил між провідними державами і народами в Європі. Великобританія завдяки успіхам розвитку великої індустрії в середині ХІХ ст. перетворилася в «промислову майстерню світу». Могутня монархія Габсбургів відступила в тінь Німеччини. Франція змушена була визнати економічну перевагу Великобританії та Німеччини.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: