| 1. Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу(протягом року)
Назва рідної держави і її столиці.
Державні символи України.
Рідне місто чи село.
Національні символи України - верба, калина.
Народні і релігійні свята, обрядові дійства під час них.
2. Фольклорні твори великої і малої форм(протягом року)
Слухання і відтворення українських народних казок.
Відгадування доступних загадок.
Вивчення лічилок, мирилок, скоромовок.
3. Особливості національного мовленнєвого етикету. Правила мовленнєвої поведінки під час спілкування (протягом року)
Вивчення найпростіших українських формул мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання. Засвоєння українських форм звертання до дітей і дорослих (Марійко, Іванку, Тамаро Петрівно, Іване Григоровичу).
Ознайомлення з відмінностями формул мовленнєвого етикету, які використовуються у спілкуванні з людьми різного віку і статусу.
4. Соціальні ролі(протягом року)
Спілкування в сім’ї.
Адаптація до соціальної ролі учня.
Формування умінь поводитись у громадських місцях (транспорті, магазині, на вулиці).
Поведінка на природі
| Учень (учениця):
знає назву своєї держави і її столиці;
має уявлення про державні символи України (прапор, герб, гімн, мова);
знає назву рідного міста чи села, вулиці, на якій мешкає;
має уявлення про українські національні символи (верба, калина);
знає найвідоміші народні і релігійні свята (Новий рік, свято Миколая, Різдво, Великдень, Івана Купала та ін.), обрядові дійства, в яких можуть брати участь діти.
Учень (учениця):
сприймає на слух і розповідає найвідоміші українські народні казки («Курочка Ряба», «Колобок», «Ріпка», «Рукавичка», «Колосок» та ін.);
відгадує найпростіші загадки;
знає напам’ять найвідоміші лічилки, мирилки, скоромовки і використовує їх під час рухливих ігор, спілкування з ровесниками.
Учень (учениця):
знає і вживає найпростіші українські формули мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання, українські форми звертання до дітей і дорослих;
розрізняє і правильно обирає формули етикету, що використовуються у спілкуванні з дорослими і дітьми, близькими і малознайомими людьми.
Учень (учениця):
поважає членів своєї родини (батьків, бабусь і дідусів, братів і сестер); ввічливо спілкується з ними;
встановлює комунікативні контакти з однокласниками; ввічливо звертається до вчителів, старших школярів, технічного персоналу школи;
знає і дотримується правил ввічливої поведінкив транспорті, магазині, на вулиці; доцільно вживає слова ввічливості;
любить спостерігати за природою рідного краю; не завдає шкоди рослинам і тваринам
|
2015-09-06
473
