Запозичення із загальноєвропейських мов та їх роль у формуванні укр економічної термінології

Запозичення слів властиве всім мовам світу і є ознакою життєздатності певної мови. Різноманітні історичні зв”язки українського народу з різними народами Сходу і Заходу, потреба називати нові поняття, що є в ін. народів, загальний розвиток науки і культури, виробництва і суспільного життя зумовлювали і зумовлюють доплив слів з інших мов.

Українська мова засвоїла також певну кількість слів з ні­мецької мови. Німецькі за походженням слова стосуються на­самперед ремесел, торгівлі, управління, військової справи, ме­дицини, мистецтва, побуту, наприклад: верстат, шайба, бухгал­тер, штраф, солдат, бинт, лазарет, арфа, мольберт, фартух, та­нець та ін. Запозичення з німецької мови проникали до україн­ської з найдавніших часів як усним, так і писемним шляхом.

З середини XVIII ст. починається помітний вплив французь­кої мови, здебільшого через російську. Такими спільними для української та російської мов запозиченнями є назви деяких суспільно-політичних понять, а також слова, пов'язані з мисте­цтвом, технікою, військовою справою, побутом: парламент, по­літика, бюст, сюжет, ресора, шосе, каска, партизан, пальто, пудра, шик та ін.

Англійські запозичення проникають до української лексики, починаючи з XIX ст., теж переважно через російську мову. Вони стосуються техніки, політики, спорту, мореплавства, по­буту: блюмінг, тунель, лідер, мітинг, бокс, футбол, докер, шху­на, біфштекс, плед, ром та іи.

Певна кількість слів була засвоєна українською мовою з інших західноєвропейських мов: музична та деяка інша термі­нологія – з італійської мови (акорд, дует, кантата, арка, нетто, аварія, бензин, гондола); терміни, пов'язані з мореплавством, нійськовою справою та деякі інші слова – з голландської (боц­ман, рейд, шлюпка, мортира, картуз, ситець). З інших європей­ських мов українська мова запозичила лише поодинокі слова: армада, карамель, сигара – з іспанської; каста, кобра – з пор­тугальської; гейзер – з ісландської; бринза, мамалига – з ру­мунської; бекеша, чардаш – з угорської; морж, пурга – з фін­ської.