Грецькі та латинські терміноелементиі слова у сучасному економічному словнику

Запозичення слів властиве всім мовам світу і є ознакою життєздатності певної мови. Різноманітні історичні зв”язки українського народу з різними народами Сходу і Заходу, потреба називати нові поняття, що є в ін. народів, загальний розвиток науки і культури, виробництва і суспільного життя зумовлювали і зумовлюють доплив слів з інших мов.

В українській мові є здавна засвоєні слова з грецької мови — назви предметів (парус, баня, миска), назви рослин і тварин (лавр, мак, м'ята), власні імена (Анд­рій, Василь, Олена). Але основна частина грецьких з походження слів є слова-терміни, що належать до різних галузей науки, культури й мистецтва: астрономія, істо­рія, математика, фізика, філософія, аналіз, синтез, діалектика, ідея, метод; азот, бром, хлор; атмосфера, клімат, полюс; грам, метр; граматика, фонетика, синтаксис; театр, сцена, мелодія; амністія, демократія, монархія та ін. З грецьких словотворчих елементів утворюються також нові слова: аероплан, космодром, спектроскоп, термостат, фотографія.

Слова латинського походження, за винятком деяких най­давніших запозичень (кесар, коляда, фортуна) і власних імен (Марко, Павло, Юлія), найчастіше пов'язані з наукою і технікою (аргумент, контакт, субстанція), суспільно-економічною сферою (агітація, диктатура, конституція, соціалізм, республіка), правом (адвокат, нотаріус, прокуратура, юрист), мистецтвом (декламація, фабула), навчан­ням (аудиторія, конспект, лекція, студент, факультет, універ­ситет). З латинських словотворчих елементів також утворю­ються нові слова (авіація, локомотив, трактор), інколи в поєд­нанні з грецькими елементами (автомобіль, диктофон).