Структура та мовні особливості обліково-фінансових документів (доручення, розписка)

Доручення – це документ, яким організація чи окрема особа надає іншій особі право на певну діяльність або отримання матеріальних цінностей від її імені. Залежно від суб'єкта дії доручення поділяються на:

— особисті (особа доручає особі);

— офіційні (установа доручає особі чи установі).

Особисте доручення юридично правомірне лише у тому випадку, коли підпис особи, що склала доручення, завірив керівник установи печаткою і своїм підписом. Реквізити особистого доручення:

1. Назва виду документа. 2. Текст. 3. Дата. 4. Підпис особи, яка склала доручення. 5. Завірення підпису.

Офіційні доручення друкуються на спеціальних бланках. Реквізити офіційного доручення:

1. Штамп. 2. Номер. 3. Дата. 4. Назва виду документа. 5. Текст. 6. Зразок підпису особи, якій видано доручення. 7. Підпис керівника установи.8. Печатка.

Текст доручення містить такі відомості:

— прізвище, ім'я, по батькові, посада особи (в офіційному дорученні — назва установи), яка видає доручення;

— прізвище, ім'я, по батькові, посада особи, якій видає­ться доручення;

— назва установи, від якої особа повинна отримати матеріальні цінності або в якій особа здійснює свою діяльність;

— напрям діяльності особи або перелік матеріальних цінностей, їх кількість і; вартість;

— термін дії доручення;

— назва та відомості про документ (паспорт, посвідчен­ня), що засвідчує особу, якій видається доручення.

Розписка – це письмове підтвердження певної дії, яка мала місце, —передачі й отримання документів, товарів, грошей. Реквізити: І. Назва виду документа. 2. Текст: прізвище, ім'я, по батькові та посада особи, яка дає розписку і підтверджує отримання цінностей; прізвище, ім'я, по батькові та посада особи, яка пере­дала цінності; у чому конкретно дано розписку (вказуються точні на­йменування матеріальних цінностей, їх кількість і вартість — словами і цифрами); відомості про документ (паспорт, посвідчення), що засвідчує особу, яка отримує цінності; підстава передачі й отримання цінностей.

3. Дата. 4. Підпис особи, яка отримала цінності. 5. Завірення підпису (у приватній розписці).

Розписка може бути приватного (особа отримує цінності від особи) і службового (особа — представник установи — отримує цінності від цієї або іншої установи) характеру.