Специфіка обробки фольклорних пісенних зразків для гуртового співу

Обробка фольклорних зразків здійснюється з дотриманням фактурних ладових, ритмоструктурних та мелодичних особливостей пісні, її жанрової приналежності. Обробка пісень здійснюється для однорідних і мішаних складів гуртів з урахуванням жанрових і тематичних особливостей. Фактура багатоголосся у гуртовому співі розподіляється на «верх» (вивід) і «низ» (середні і нижні голоси). В залежності від специфіки жанру кількість голосів може розгалужуватися (розспівуватися) від одного до чотирьох і більше (особливо в ліричних піснях). Верхній голос у гурті будь якого складу виконує одна виводчиця (або виводчик у чоловічому гурті). Заспів протягом одного –двох сегментів здійснює також один виконавець, після чого поступово включаються інші виконавці, або ж відразу всі. Якщо оригінал транскрипції здійснений із польового запису жіночого гурту, а обробка здійснюється для мішаного складу, то партії для чоловічих голосів виписуються з дотриманням логіки голосоведіння, що відповідає певним принципів українського багатоголосся.

В залежності від змісту пісні, її поетичних особливостей логічним є написання варіантів обробки, що посилює драматургію розкриття змісту пісні, а також є природним у контексті варіативності пісенного фольклору. Автор обробки має змоделювати використання прийомів мелізматики і варіювання заспівів і виводів у різних строфах пісні. В обрядових і ліричних піснях необхідно використовувати темп rubato? гнучку агогіку зокрема у заспівах, що надає виконанню пісні особливої виразності. Важливим в обробці пісні є насичення фактури нижнього пласту голосів з тенденцією динамізації самого нижнього голосу, що сприяє акустичному ефекту звучання, так званої «обертоновості». Ослаблення нижнього голосу порушить баланс звучання Отже використання тембрів насиченого грудного звучання у багатоголоссі центральних регіонів України є традиційним для ліричних і обрядових пісень.

Технологічний аспект обробки передбачає врахування природних для народного співу діапазонів голосів, як для гуртових так і хорових партитур. Особливого значення набуває тембрально-колористичний апект обробки народних пісень, що передбачає виразне використання тембрів у різних регістрах жіночої і чоловічої груп виконавців.

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацювати літературу: 2, 5.

2. Здійснити аналіз фольклорних транскрибованих зразків різних жанрів.

Питання для самоперевірки

1. Яких основних принципів необхідно дотримуватися в обробці народної пісні для гуртового співу?

2. Яким чином розписуються голоси для однорідних і мішаних гуртів?

3. Які принципи формування фактури пісні для однорідних і мішаних гуртів?

4. Яка мета використання варіативності фольклору?

5. В чому полягає технологічний аспект обробки народної пісні.

Тема 3