Моделювання (переклад) гетерофонічних фактур пісенного фольклору для однорідних і мішаних складів співочих гуртів

Моделювання (переклад) гетерофонічнх фактур для співочих гуртів і народних хорів передбачає, в першу чергу, дотримання особливостей голосоведіння і ладових конструкцій фольклорних зразків раннього і пізнього фольклору. До ранньофольклорних відносяться календарно-обрядові і родинно-обрядові пісні, що виконуються суто жіночими гуртами зокрема: веснянки, русальні та царинні пісні, кустові та весільні, В основі репродукування цих пісень сучасними співочими гуртами є принцип ідентичного відтворення фактур якісних фольклорних зразків, що не потребують обробки. Обробка їх можлива лише у контексті музичної стилізації, що виходить за межі традиції, як явище естетичного фольклоризму.

Гетерофонну структуру мають давні пісні зимового календаря, які, переважно, виконуються мішаними гуртами за традицією. Протягом останнього століття пісні цього жанру набули широкого використання у композиторській творчості, а тому їх виконання в стилізованих обробках виходить за межі традиції і їх слід розглядати як оригінальні твори того чи іншого автора («Щедрик» М. Леонтовича, «Ой рано, рано кури запіли» В. Ступницького, «Весняночка-паняночка» Г. Гаврилець інш.). Отже, мета обробки цих пісень повинна мати функціональну спрямованість: для репродукування цих пісень у відновлених традиційних обрядах, використання їх стилізованих обробок у концертній практиці.

Зразки обробок для обрядових дій не повинні мати перенасиченої фактури ускладнених засобів гармонізації і ритмізації, а відповідати стильовим засадам від традиції. Так, для однорідних гуртів і хорів коригування фольклорного зразка може бути незначним. Серед обрядових жанрів колядки та щедрівки найбільше зазнали впливу європейського мажаро-мінору, тому в їх обробках допускається хроматизація і гармонічний функціоналізм. В оробках колядок, щедрівок, окремих купальських і весільних пісень для мішаних гуртів і хорів необхідно дотримуватись наступного:

· структурної чіткості опрацьованих зразків;

· включення розмовних ритмізованих фрагментів (поздоровчих, привітальних, закличних тощо);

· використання двохорності (коли спів одного гурту накладається на спів іншого);

· використання відповідних ладових систем властивих для конкретного жанру;

· використання сольних заспівів, рефренів;

· використання гетерофонічних засобів багатоголосся (унісонів, октавних унісонів, епізодичного розщеплення унісонів, октавних удвоєнь, тоньчика, функціонального триголосся і чотириголосся, ритмізованих вигуків і скандувань)

· у купальських піснях використовувати традиційні повтори, вигуки магічного зміту і антифонарій (чергування соліста і хору або навпаки).

· ритуально-обрядові весільні пісні (ладкання) коригуються лише для жіночого складу за винятком окремих стилізацій, що виконуються мішаними хорами («Не стій вербо над водою» обр. В.Суржі)

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацювати літературу: 1, 3, 4, 5, 6.

2. Здійснити аналіз фольклорних транскрибованих зразків різних жанрів.

3. Аранжування гетеро-фонічних зразків фольклору для різних складів співочих гуртів і хорів.

Питання для самоперевірки

1. Яких принципів голосоведіння слід дотримуватись в обробці пісень обрядового фольклору?

2. Які особливості обробки пісень для однорідних складів гуртів?

3. Які сучасні тенденції виявляються в обробках колядок і щедрівок?

4. Які засоби фактурного викладу використовуються в обробках фольклорних зразків гетеро фонічного багатоголосся?

5. Які ладові конструкції використовуються в обробках обрядових пісень?

6. Для яких співочих складів використовуються весільні пісні?

7. Які особливості обробок купальських пісень?