Термінологічний словник

Активна система забезпечення робочих місць виробничого підрозділу підприємства – це система, за якою відпущені зі складу матеріальні ресурси доставляються цехам в централізованому порядку за попереднім графіком.

Вантажооборот – загальний обсяг вантажної транспортної роботи, який дорівнює добутку перевезеного вантажу на відстань перевезення (тонно-кілометрів)., Загальний річний вантажооборот в Україні більше 400 млрд. т-км.

Виробничі запаси – це сировина, матеріали, паливо, які знаходяться на складах підприємства і ще не вступили у процесс виробництва.

Витрати з постачання представляють собою поточні витрати підприємства, пов’язані з організацією і здійсненням матеріально-технічного забезпечення підприємства і є органічною складовою витрат виробництва підприємства.

Вихід придатної продукції — характеризує вилучення придатного продукту із перероблюваної сировини; застосовується при первинній обробці сировини.

Відносний рівень виробничих запасів виражає величину запасу певного матеріалу на одиницю матеріалу, який споживається у виробництві.

Втрати матеріалів – це частина матеріалу, яка не може бути використана на даному етапі технічного розвитку виробництва.

Господарські зв’язки представляють собою сукупність економічних, організаційних та правових взаємовідносин, які виникають між постачальниками та споживачами матеріальних ресурсів.

Групові лімітні відомості виписуються на групу матеріалів, що необхідно цеху. Відпуск матеріалів оформлюється разовими вимогами в межах дії встановленого ліміту. Групові лімітні відомості є оперативним документом.

Джерела економії матеріальних ресурсів – це реальне, фізичне, потенційно можливе вивільнення будь–якої частини матеріальних ресурсів.

Договір поставки – договір згідно з яким постачальник зобов’язується в обумовлений термін передати товар покупцю, а покупець – прийняти його й оплатити.

Допоміжні матеріали – це матеріали, які споживаються у процесі обслуговування основного виробництва або додаються до основних матеріалів з метою зміни їх зовнішнього вигляду та інших властивостей (мастильні матеріали, барвники, тощо).

Економія матеріальних ресурсів — це підвищення рівня їх корисного використання, яке виражається у зниженні витрати матеріалів на одиницю продукції (споживчого ефекту) при

підвищенні або збереженні їх якості.

Ефективність використання матеріальних ресурсів – характеризує корисний результат використання матеріальних ресурсів.

Загальна витрата матеріальних ресурсів охоплює всю кількість матеріальних ресурсів, витрачених підприємством на виконання програми по випуску готової продукції, ремонтно-експлуатаційні потреби, незавершене виробництво, інші роботи промислово-виробничого характеру (у тому числі роботи з раціоналізації та винахідництва), забезпечення підсобного господарства, культурно- побутові потреби.

Запаси – це визначена маса засобів виробництва (матеріальних ресурсів), яка постійно зберігається на підприємстві та є умовою безперервного процесу виробництва.

Запаси виробничі -запаси, що знаходяться на підприємствах усіх галузей сфери матеріального виробництва.

Запаси товарні -запаси готової продукції у підприємств виготівників, а також запасів на шляху дотримання товару від постачальника до споживачеві, тобто на підприємствах оптової і роздрібної торгівлі, в заготівельних організаціях, запаси в дорозі.

Запаси поточні -основна частина виробничих і товарних запасів (забезпечує безперервність виробничого і торгового процесів).

Запаси страхові -призначені для безперервного забезпечення матеріалами або товарами виробничого або торгового процесу у випадку різних непередбачених обставин (зростання попиту, затримок в дорозі дотримання, відхилення в періодичності і величині партій постачань).

Запаси сезонні -утворюються при сезонному характері виробництва, споживання або транспортування (сільгосппродукція).

Запасні частини – використовуюся для ремонту устаткування, обладнання та інших основних фондів.

Коефіцієнт корисного використання матеріальних ресурсів на виробництво продукції характеризує величину матеріалу, що входить у виріб із загальної кількості матеріалу, витраченого на його виробництво.

Ліміт цеху – це максимальна кількість матеріалів, яка повинна бути відпущена зі складу до цеху на певний період часу для виконання встановленої виробничої програми. Розрахунок ліміту певних ресурсів виконується у натуральних показниках.

Лімітні картки – форма відпуску матеріалів зі складу. За нею представник цеху може отримати матеріали у межах ліміту частково або повністю без спеціального дозволу відділу постачання. Видача матеріалів зі складу припиняється, якщо планова (лімітна) кількість матеріалів вже забрана.

Матеріальний запас -це продукція виробничо-технічного призначення, що знаходиться на різних стадіях виробництва і обертання, вироби народного споживання і інші товари, що очікують вступу в процес особистого або виробничого споживання.

Матеріальний потік -це вантажі, деталі, товарно-матеріальні цінності, що розглядаються в процесі додатка до них різних логістичних операцій і віднесені до тимчасового інтервалу.

Матеріаловіддача продукції характеризує ефективність витрачання матеріалів і показує, яка кількість продукції виготовлена за допомогою одиниці конкретного виду матеріальних ресурсів.

Матеріалоємність продукції – це середня фактична витрата матеріальних ресурсів на одиницю продукції у натуральному або вартісному вимірі, а також на одиницю корисного (споживчого) ефекту.

Матеріальні ресурси – це частина оборотних фондів підприємства, що представлені всіма видами сировини, матеріалів, палива, енергія, які використовуються на підприємстві і є предметами подальшої переробки.

Метод АВС – це спосіб контролю за станом запасів, який полягає в розбитті номенклатури на три нерівнопотужних підмножини А, В, С на основі деякого формального алгоритму.

Напрямки економії матеріальних ресурсів представляють собою економіко-організаційні та виробничо-технічні заходи щодо залучення в оборот частини матеріальних ресурсів із потенційно можливих джерел економії.

Непряма економія утворюється поза виробничим процесом за рахунок раціонального складання і зберігання виробничих запасів, використання вторинної сировини.

Норма витрати матеріальних ресурсів – це планово визначені величини витрати матеріальних ресурсів, які встановлюються на одиницю продукції, з врахуванням рівня техніки і організації виробництва і передбачають витрату матеріалів не вище мінімального рівня виробничого споживання.

Норма запасу матеріальних ресурсів – це мінімальна кількість певного виду матеріальних ресурсів, які повинні зберігатися на складах підприємства для безперебійного та ритмічного ходу процесу виробництва.

Нормативна база матеріальних ресурсів – це сукупність нормативних показників (норм і нормативів витрати матеріалів, запасів, показників використання). На її основі організовують планування і виробничо-господарську діяльність підприємства.

Нормування – процес встановлення норм. Нормування витрати матеріальних ресурсів – це регламентація використання предметів праці.

Оборотність виробничого запасу показує, скільки разів протягом відповідного періоду був оновлений запас певного матеріалу на складах підприємства.

Оперативні системи постачання засновані на мінімальних запасах на складах і оперативному зв’язку між постачальником і споживачем.

Оптимальний (економічний) розмір замовлення – це така кількість матеріальних ресурсів, що закуповується одноразово у постачальника, при якій сума витрат на замовлення і зберігання матеріалів є мінімальною.

Паливо та енергія – це допоміжні матеріали, які необхідні приведення в дію машин та механізмів і беруть участь у виробничому процесі (технологічне паливо та енергія), а також використовуються для обслуговування процесу виробництва (на опалення, освітлення, вентиляцію тощо).

Пасивна система забезпечення робочих місць матеріалами – це система, за якою цехи-споживачі своїми силами та засобами доставляють одержані на складах матеріальні ресурси на виробничі дільниці.

Питома витрата конкретного виду матеріальних ресурсів представляє собою їх середню витрату на одиницю виготовленої продукції.

Підготовчий запас утворюється на період підготовки матеріальних ресурсів до використання у виробництві і доставки їх до місця споживання.

План постачання підприємства представляє собою сукупність планово-розрахункових документів, в яких обґрунтовується потреба в засобах виробництва і визначаються джерела їх поповнення.

Покупні напівфабрикати повністю входять до складу продукції, але на відміну від сировини і матеріалів не змінюють свою форму.

Поточний запас матеріальних ресурсів створюється для забезпечення нормального ходу процесу виробництва в період між двома черговими поступленнями ресурсів.

Принципи нормування витрати матеріальних ресурсів – це вихідні положення (правила) побудови системи норм та нормативів. До них відносяться: прогресивність, науково-технічна обґрунтованість, динамічність.

Пряма економія матеріальних ресурсів — це скорочення витрат матеріальних ресурсів на одиницю виготовленої продукції відповідної якості, утворюється безпосередньо у виробничому процесі.

Разові вимоги – це форма документу в матеріально-технічному забезпеченні, який застосовується для оформлення відпуску матеріалів на невеликих підприємствах, а також на великих при видачі різних допоміжних матеріалах та матеріалах для ремонтно-експлуатаційних потреб.

Раціональне використання матеріальних ресурсів — це доцільне, обґрунтоване їх використання, їх витрати на рівні мінімуму при виробництві одиниці продукції.

Резерви економії матеріальних ресурсів – це невикористані можливості вивільнення матеріальних ресурсів.

Ритмічність постачання – це своєчасне і повне забезпечення виробничих підрозділів матеріальними ресурсами у відповідності з планом матеріально-технічного забезпечення.

Рівень витрат з постачання – частка витрат з постачання у загальному обсязі заготовленої продукції матеріально-технічного призначення.

Сезонні запаси – створюються при сезонному характері поступлення матеріальних ресурсів.

Синхронність постачання показує ступінь одночасності виконання плану поступлення матеріалів протягом певного часу.

Сировина та основні матеріали – це предмети праці, які йдуть на виготовлення продукції і утворюють її речову основу.

Система постачання „точно в термін” – система поставки матеріальних ресурсів до місця виробничого споживання у певній кількості та у потрібний час.

Система управління запасами – сукупність правил і показників, які визначають момент часу й обсяг закупівлі продукції для поповнення запасів.

Склад норми витрати матеріальних ресурсів – це сума нормоутворюючих факторів.

Склади у матеріально-технічному забезпеченні – це будівлі, споруди та різноманітні пристосування, які складаються з численних взаємопов’язаних елементів, мають визначену структуру і призначені для приймання, розміщення та зберігання матеріалів, підготовки їх до споживання і відпуску виробничим дільницям.

Страхові запаси – представляють собою запаси, які призначені для безперервного забезпечення матеріальними ресурсами виробничого процесу у випадку різних непередбачуваних обставин.

Структура норми витрати матеріальних ресурсів – це співвідношення нормоутворюючих факторів у їх загальній величині.

Технічне забезпечення – постачання на підприємство засобів праці, необхідних для виконання виробничої програми та оновлення діючого обладнання згідно терміну його корисного використання та запланованих заходів щодо оновлення технічної бази підприємства.

Традиційні системи постачання базуються на визначенні планової потреби в матеріальних ресурсах, розрахунку термінів та інтервалу поставок. Постачання здійснюється згідно плану матеріально-технічного забезпечення підприємства, що передбачає створення відповідної величини запасів.

Транспортування – це переміщення матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції певним транспортним засобом, включаючи експедиторське обслуговування, вантажопереробку, упакування, передачу прав власності на вантаж, страхування тощо.

Час обороту виробничих запасів характеризує тривалість одного обороту запасу в днях, тобто показує, скільки днів у середньому знаходився в запасі певний матеріал від моменту поступлення на склад та моменту відпуску у виробництво.

Чистова маса – величина матеріальних ресурсів, які входять у готовий виріб, складають кінцеву масу виробу і характеризують його конструкційну матеріалоємність.

Рекомендована література

1. Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств і організацій та джерела їх покриття: Постанова кабінету Міністрів України і Національного банку України №279 від 19 квіт. 1993р.

2. Типовий порядок визначення норм запасів товарно-матеріальних цінностей: Наказ Мін-ва економіки України №17-60/29 від 31.05.93р.

3. Аникин Б.А., Тяпухин А.П. Коммерческая логистика: Учебник. - М.: ТК Велби, Изд-во «Проспект», 2005. - 432с.

4. Бажин И.И. Логистика: Компакт-учебник. – X.: Консум, 2003. – 239 с.

5. Бондар І.Ю., Чаюн І.О. Збірник задач для практичних занять самостійної роботи з курсу «Економіка підприємства». Для студентів екон. спеціальностей базової освіти всіх форм навчання. –К.: Київ.держ.торг.-екон.ун-т, 1999. -64с.

6. Гаджинский, А.М. Логистика / А.М. Гаджинский. – М.: Дашков и К, 2008. – 408 с.

7. Гайдаенко А.А.Логистика:Учебник / А.А. Гайдаенко, О.В. Гайдаенко. — М.: Издательство «Палеотип», 2006. – 220 с.

8. Гриньов А. В. Організація та управління на підприємстві. — Харків: Вид. дім «ІНЖЕК», 2004. — 329 с.

9. Джонсон Дж., Вуд Д.Ф., Вордлоу ДЛ., Мэрфи П.Р. мл. Современная логистика: Пер. с англ. – 7-е изд. – М.: Вильяме, 624 с.

10. Дудулин А.И., Ряжских И.А. Эффективное использование материальных ресурсов. – М.: Знания, 1986. – 61 с.

11. Економіка виробничого підприємства: Навч. Посіб./Й.М. Петрович, І.О. Будіщева, І.Г. Устінова та ін.; За ред. Й.М. Петровича. –Л.: Оксарт, 2006. -416с.

12. Економіка підприємства: Навч. посібник / За ред. А. В. Шегди. — К.: Знання, 2005. —431 с.

13. Єгупов Ю.А. Організація виробництва на промисловому підприємстві: навч. посіб. – К., 2006, 488 с.

14. Кальченко А.Г. Логістика: підручник для студ. вузів екон. профілю. – К.: КНЕУ, 2004. – 284 с.

15. Логистика:Учебник. /Под ред. Аникина Б. А. М «ИНФРА - М», 2003. - 368 с.