Буддизм як релігійно-філософський світогляд

Філософія буддизму була породжена самим духом Древньої Індії, у якій на той час, зложилася найбільш багата світова культура пошуку «істини» - пошуку духовного звільнення, просвітління. Культура ця сторіччями створювалася лісовими пустельниками, йогинами й аскетами, що практикували різні методи медитації й шукали способів знайти істину. У число цих пустельників протягом семи років входив і Будда. У філософії буддизму втілився його духовний досвід переживання істини

Традиційно, філософіяя буддизмуу беере свійій відлік із проповідіі Буддии про «чотир шляхетні істини», які відкрилися він у стані просвітління. Теми істин: 1) про страждання; 2) причині страждання; 3) про усунення причини страждання; 4) про шляху, що веде до припинення страждань

Відповідно до першої істини, все існування людини є страждання, незадоволеність, розчарування. Навіть щасливі моменти його життя в остаточному підсумку приводять до страждання, оскільки вони пов'язані з «роз'єднанням із приємним». Хоча страждання універсально, воно не є споконвічним і неминучим станом людини, оскільки має свою причину — бажання володіти чим або або спрагу задоволень, — яка лежить в основі прихильності людей до існування в цьому світі. Така друга шляхетна істина

Третя істина говорить, що причина страждання, оскільки вона породжена самою людиною, подвластна його волі й може бути їм же й усунута — щоб покласти кінець стражданням і розчаруванням, треба припинити випробовувати бажання

Про те, як досягти цього, говорить четверта істина, що вказує восьмеричний шляхетний шлях: «Цей благий восьмеричний шлях такий: правильні погляди, правильні наміри, правильна мова, правильні дії, правильний спосіб життя, правильні зусилля, правильне усвідомлення й правильне зосередження».

Таким чином, восьмеричний шлях включає три основніі тридцятилітні: культуру поводження (правильні думка, слово, дія), культуру медитації (правильні усвідомлення й зосередження) і культуру мудрості (правильні погляди).

Із всіх чотирьох шляхетних істин саме восьмеричний шляхетний шлях становить філософію буддизму. Будда не просто говорить про можливість звільнення, але й указує шлях, випливаючи якому кожна людина власними силами, без допомоги Будди, здатний досягти волі й сам стати буддою. Все це дуже відрізняється від інших відомих религий — жодне релігійне навчання не визнає, що людина може своїми зусиллями зробити себе богоподібною істотою

Іншими важливими положеннями навчання Будди є три характеристики буття (трилакшана): страждання (духкха), мінливість (анитья) і відсутність незмінної душі (анатман), а також вчення про взаємозалежне виникнення всіх речей (пратитья самутпада).

У світі немає нічого вічного — усяке існування має початок і кінець, а раз так, то не може бути й незмінної душі.