Та захист курсового проекту

У відповідності до календарного плану виконання етапів курсового проекту студенти усіх форм навчання повинні вчасно подати свій проект на рецензію керівнику. Перед поданням на рецензування студент повинен зшити і підписати пояснювальну записку та підписати виконані креслення. Тривалість рецензування курсового проекту керівником не перевищує
10 днів.

Студент заочної форми навчання висилає чи приносить особисто курсовий проект у деканат (заочний відділ). Секретар відділу (факультету) реєструє цей проект і віддає його для рецензування на кафедру. При цьому на титульному аркуші пояснювальної записки курсового проекту секретар відділу (факультету) ставить відповідний штамп і відмічає дати поступлення роботи у відділ (деканат) і передачі роботи викладачу для рецензування, а також дату повернення прорецензованого проекту у відділ (деканат). Студенти денної форми навчання приносять курсові проекти викладачу без їх реєстрації.

На титульному аркуші пояснювальної записки курсового проекту, виконаного задовільно, викладач пише “допускається до захисту”, на незадовільно виконаному – “не допускається до захисту”. Всі зауваження, рекомендації та вказівки по роботі керівник робить на звороті титульного аркушу записки та на кресленнях. Висновки та оцінка роботи приводяться тільки на титульному аркуші пояснювальної записки.

Прорецензований керівником курсовий проект повертається студентові для подальшого його захисту. Перед захистом студент повинен виправити помилки у проекті.

Захист курсового проекту відбувається у присутності комісії, яка складається із викладачів кафедри. Дні захисту курсових проектів оголошуються наперед, про що свідчить відповідне оголошення на дошці об’яв кафедри.

Студент кріпить свої креслення на дошці і робить коротку доповідь (до 5 хвилин) про результати проектування. У своїй доповіді студент відмічає: тему проекту, числові значення вихідних даних до проекту, обсяг розрахункової і графічної частин проекту та ін. Після доповіді студент повинен вірно відповісти на запитання членів комісії. При позитивних результатах захисту курсовий проект залишається у керівника проекту, а на титульному аркуші записки ставиться оцінка.

Перед захистом курсового проекту студентам рекомендується самостійно відповісти на такі запитання:

1. Визначення масштабу побудови дванадцяти положень механізму.

2. Побудова дванадцяти положень механізму і траєкторій окремих точок ланок.

3. Структурний аналіз механізмів (клас кінематичної пари, ступінь рухомості механізму, структурна група, її клас і порядок, клас механізму).

4. Основний принцип утворення механізмів за Ассуром.

5. Основні задачі та методи кінематичного аналізу механізмів.

6. Допущення, які приймаються під час кінематичного аналізу механізмів.

7. Плани швидкостей і прискорень. Теореми подібності, масштаби планів. Векторні рівняння для визначення швидкостей і прискорень.

8. Знаходження значень і напряму кутових швидкостей та прискорень ланок механізму.

9. Абсолютне і відносне прискорення; нормальне, дотичне (тангенціальне) і коріолісове прискорення. Визначення їх величини та напряму.

10. Задачі силового аналізу механізмів та їх практичне значення.

11. Поняття про силу (момент пари сил), масу і момент інерції ланки.

12. Сили (моменти сил) інерції. Відшукання їх значення і напряму.

13. Принцип Д’Аламбера для механічної системи (механізму).

14. Методика та порядок силового розрахунку механізмів.

15. Визначення реакцій у кінематичних парах. Побудова планів сил. Правило складання векторів. Визначення реакцій у внутрішніх кінематичних парах структурних груп.

16. Зрівноважувальна сила й зрівноважувальний момент, їх фізичний зміст.

17. Теорема про “жорсткий” важіль М.Є. Жуковського.

18. Призначення й сфери застосування кулачкових механізмів.

19. Переваги й недоліки кулачкових механізмів.

20. Типи кулачкових механізмів та їх порівняльна характеристика.

21. Основні параметри кулачкових механізмів. Поняття про фазові кути й кути профілю кулачка.

22. Побудова діаграм переміщень, аналогів швидкостей і прискорень. Зв’язок ніж цими функціями. Масштаби.

23. Визначення мінімального радіуса кулачка.

24. Побудова теоретичного профілю кулачка.

25. Побудова практичного (центрового) профілю кулачка.

26. Переваги й недоліки зубчастих передач. Сфери застосування.

27. Геометричні параметри зубчастих коліс.

28. Визначення радіусів кіл вершин і западин.

29. Початкові кола, міжосьова відстань.

30. Умови синтезу планетарних передач.

31. Фізичний зміст умов співвісності, сусідства, складання планетарних передач.



Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: