Вивчення видів консистенції товарів

Назва зразка	Характеристика консистенції	Група, підгрупа за класифікацією	Висновок про відповідність стандарту
еталон за НД	дослідного зразка

Завдання 2. Охарактеризувати параметри консистенції запропонованих продуктів за допомогою визначених термінів чи найбільш розповсюджених асоціаційних характеристик.

Хід роботи. Для опису параметрів консистенції оцінювачам у довільному порядку надається серія закодованих тризначними кодами зразків та пропонується описати їх параметри (у табл. 2.1).

Тверді зразки слід подавати рівними за розміром шматочками, а рідкі зразки - в спеціальних однакових за розміром та формою посудинах.

Кандидатам в оцінювачі виставляють наступні бали:

3 бали - за правильну ідентифікацію параметрів та опис за допомогою відповідної асоціації;

2 бали - за опис загальними термінами;

1 бал - за ідентифікацію й опис в процесі обговорення;

0 балів - якщо кандидат не може сприйняти дану характеристику.

Загальна кількість можливих балів має складати не менше 65 % (при визначенні 3 зразків - 9 балів (100 %)).

Таблиця 2.1.

Опис параметрів консистенції досліджуваних зразків

Продукти (коди зразків)

Асоціації

Бали

Опис за термінами

Бали

Опис в процесі обговорення

Бали

Характеристика не сприймається

Бали

Завдання 3. Застосування тактильних відчуттів при дослідженні якості засобів гігієни ротової порожнини.

Хід роботи. Для засобів гігієни ротової порожнини органолептичними показниками є: зовнішній вигляд, однорідність, колір та запах. За органолептичними показниками зубні пасти повинні відповідати вимогам стандарту ГОСТ 7983-82 «Пасты зубные. Общие техничесские требования». Методика визначення цих показників полягає у визначенні зовнішнього вигляду, однорідності за допомогою тактильних відчуттів, одночасно визначають колір і запах.

Взяти невелику кількість зубної пасти, нанести її на скляну гладку пластину або білий гладкий папір і розтерти пальцями по поверхні. Встановити на дотик наявність або відсутність крупинок у пасті (згідно з ГОСТ 7983-82). Результати досліджень запропонованих зразків зубних паст оформити у вигляді табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Найменування зубної пасти	Характеристика зовнішнього вигляду та однорідності	Висновок про відповідність показника
за НД	фактично

Висновок за результатами.

Тестові завдання для самоконтролю

1. Суть органолептичного методу дослідження якості продовольчих товарів полягає у визначенні:

1) якості продовольчих товарів спеціалістами харчових виробництв;

2) якості товарів спеціально підготовленими спеціалістами;

3) якості за допомогою органів відчуття людини-споживача;

4) у комплексному визначенні органолептичних показників за допомогою органів відчуття людини і досліджень лабораторії.

2. До недоліків сенсорного аналізу відносять:

1) відсутність дорогого обладнання;

2) доступність;

3) швидкість визначення показників;

4) відносне вираження результатів.

3. До переваг сенсорного аналізу відносять:

1) суб'єктивність;

2) недостатнє відновлення одержаних результатів;

3) швидкість визначення показників;

4) відносне вираження результатів дослідження.

4. Поняття «рецептор» — це:

1) складові, які реагують на пептиди, що звільняються під час пошкодження тканин;

2) датчики, що перетворюють різні форми енергії подразнення на єдину мову електричних нервових імпульсів;

3) сукупність взаємодіючих утворень периферичної і центральної нервової системи;

4) орган трансформації енергії подразнення в енергію нервового збудження.

5. «Поріг відчуття» - це:

1) мінімальна різниця сили (концентрації) двох смаків, запахів, що викликає ледь помітну відмінність відчуттів;

2) дія імпульсу подразника, коли можна чітко диференціювати відчуття;

3) найменша дія імпульсу подразника, коли виникає відчуття, але його важко диференціювати;

4) індивідуальні особливості рецептора, що стосуються його здатності відрізнити концентрат оцінювання.

6. Дія імпульсу подразника, коли можна чітко диференціювати відчуття, - це:

1) поріг відчуття;

2) поріг сприйняття;

3) різниця порогу;

4) сенсибілізація.

7. Суб'єктами сенсорного аналізу є:

1) дегустатори, експерти, споживачі;

2) тітестери, дегустатори, споживачі;

3) дегустатори, експерти, тітестери;

4) тітестери, експерти, споживачі.

8. Які з рецепторів не відносять до механорецепторів:

1) слуховий;

2) тактильний;

3) зорові;

4) вестибулярні.

9. Відтворення суб'єктом образу предмета на основі попереднього досвіду, за рахунок пам'яті - це:

1) вторинний образ;

2) сенсорні відчуття;

3) перцептивне уявлення;

4) формування цілісного образу.

10. Здатність пристосувати рівень своєї чутливості до інтенсивності і сили дії подразника - це:

1) адаптація;

2) фізіологічна втома;

3) компенсація;

4) контраст.

11. Здатність визначити різницю в інтенсивності між подразниками - це:

1) «поріг відчуття»;

2) «поріг сприйняття»;

3) «поріг різниці відчуття»;

4) «надпорогові відчуття».

12. Взаємодія імпульсів обумовлює явище:

1) контрасту;

2) компенсації;

3) адаптації;

4) сенсибілізації.

13. Зміна вражень під впливом тих, хто одночасно сприймає різні імпульси (посилення чи послаблення), - це:

1) контраст;

2) компенсація;

3) сенсибілізація;

4) адаптація.

14. До якої риси сенсорної пам'яті відносять здатність оцінювача швидко відновлювати уявлення, найбільш необхідне при оцінці смаку чи запаху продукту?

1) достовірність;

2) постійність;

3) оперативна готовність;

4) згадування та розпізнавання.

15. Посилення, зникнення чи послаблення відчуття, яке викликане основним смаком, - це:

1) сенсибілізація;

2) компенсація;

3) адаптація;

4) втома.

16. Тривале враження, викликане впливом дуже слабких порогових імпульсів, які надходять один за одним в певні проміжки часу, - це:

1) компенсація;

2) сенсибілізація;