Класифікація волонтерів

Можливості для більш широкої реалізації прав безпритульних і бездоглядних дітей, залучення їх до безпосередньої активної участі в профілактичній діяль­ності, забезпечення їхнього доступу до якісної інформації та отримання адек­ватних знань, формування вмінь і навичок щодо ведення здорового способу життя відкриває нові горизонти щодо здійснення ініціатив спільно зі студентами-волонтерами.

Умови забезпечення роботи волонтерів з вихованцями притулку для дітей або центру соціально-психологічної реабілітації дітей (саме ті, що створюються безпосередньо закладом соціального захисту) можна об’єднати у дві групи: організаційні та методичні.

У свою чергу організаційні умови можна об’єднати в п’ять підгруп:

· планування залучення волонтерів;

· організація залучення та відбору волонтерів;

· організація діяльності волонтерських груп;

· адміністрування соціально-педагогічної діяльності волонтерських груп;

· визнання та заохочення волонтерів.

У кожній підгрупі можна конкретизувати, як забезпечуються такі умови, Так, планування залучення волонтерів реалізується, якщо:

· сформовано бачення волонтерської участі в діяльності організації;

· наявний стратегічний план управління ризиками під час роботи з волонтерами;

· є відповідні матеріальні та людські ресурси для роботи з волонтерами;

· напрями діяльності волонтерів базуються на потребах організації та їхніх клієнтів;

· визначені потреби організації в діяльності волонтерських груп;

· в організації панує сприятливий емоційний клімат.

Організація залучення та відбору волонтерів забезпечується шляхом прове­дення регулярних інформаційних кампаній з метою популяризації волонтерства; здійснення постійного пошуку волонтерів на відповідні позиції для здійснення соціально-педагогічної діяльності в різних напрямках; відбору волонтерів за попередньо визначеними критеріями; інтерв’ювання волонтерів; підписання угоди між волонтером та організацією; запровадження випробувального терміну для волонтерів-новачків.

Організація діяльності волонтерських груп вимагає здійснення керівництва діяльністю волонтерських груп підготовленим фахівцем; наявності чітко визна­ченого змісту роботи волонтерів відповідно до певного напряму діяльност і; ви­значення конкретних завдань роботи, які волонтери мають виконувати; ураху­вання потенціалу волонтерської групи в процесі розробки соціальних проектів та програм; здійснення орієнтування волонтерів, під час якого вони знайомляться з правилами, полі тикою організації, особливостями її функціонування; використання потенціалу волонтерів -лідерів трун для допомоги координатору волонтерів; наявності друкованих інструкцій для співробітників організації та волоитерів, що регламентують діяльність останніх; залучення волонтерських груп до прийняття рішень щодо розвитку організації та розробки соціальних проектів і програм.

Умова адміністрування діяльності волонтерських груп забезпечується шля­хом визначення мінімальної кількості часу для волонтерів як їхнього необхідно­го внеску; затвердження та узгодження з волонтерами графіка їхньої роботи; наявності системи обліку часу волонтерів; наявності атрибутики волонтерсь­ких труп; компенсації матеріальних витрат волонтерів; забезпечення волонтерів пам’ятками.

Визнання й заохочення волонтерів реалізується через: здійснення формаль­ного та неформального визнання досягнень волонтерів; використання різних форм мотивування та заохочення до волонтерської діяльності.

Список рекомендованої літератури:

1. Волонтерство: порадник для організатора волонтерського руху / [О. В. Безпалько, В. Заверико, І. Д. Звєрєва та ін.; уклад. Т. Л. Лях]. - К.: ВГЦ “Волонтер”, 2001. - 176 с.

2. Заверико Н. В. Організація роботи служби волонтерів: метод, реком. / Завери­ко Н. В. - Запоріжжя: ЗДУ, 2005. -28 с.

3. Закон України від 21.06.2001 р. № 2558-ІН “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”.

4. Маккарлі С., Лінч Р. Управління діяльністю волонтерів. Як залучити громадськість до вирішення проблем суспільства. - К.: Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт”, 1998. -160 с.