Змістовий модуль 1. Поняття надзвичайної ситуації

Тема 1. Надзвичайна ситуація та її психологічні наслідки

В останні роки дуже зросла кількість подій екстремальних для людей, а саме стихійних бід, катастроф, військових конфліктів, підвищився рівень тероризму. Всі ці події та багато інших ввійшли в наше щоденне життя, впливаючи руйнівним чином на нашу психіку. Особливо постраждали люди, які саме безпосередньо потрапили в певну екстремальну ситуацію. Наприклад, люди, що були на Скнилівському літовищі, які самі були поранені, чи бачили, як загинули наші близькі, ті, хто брав участь у військових діях чи був заручником терористів, жертви стихійних лих чи постраждалі від аварії на ЧАЕС. Ці та інші подібні події мають величезний вплив на психіку людини, викликаючи травматичний стрес, психологічні наслідки якого в крайньому своєму прояві, виявляються у посттравматичному стресовому розладі (ПТСР). ПТСР – це відтермінована чи/і затяжна реакція на стресову подію чи ситуацію (коротко- чи довготривалу) виключно загрозливого чи катастрофічного характеру, яка може викликати дистрес практично в кожної людини (за МКХ-10).

Література:

1. Магомед-Эминов М.Ш. Феномен экстремальности. – М.: Психоаналитическая ассоциация, 2008. – 218 с.

2. Малкина-Пых И. Г. Психология поведения жертвы. – М.: Эксмо, 2006. – 1008 с.

3. Малкина-Пых И. Г. Экстремальные ситуации: справочник практического психолога. – М.: Эксмо, 2006. – 960 с.

4. Осипова А. А. Справочник психолога по работе в кризисных ситуациях. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. – 315 с.

5. Психология экстремальных ситуаций / Под ред. В.В. Рубцова, С.Б. Малых. – М.: Психологический ин-т РАО, 2008. – 304 с.

6. Пуховский Н. Н. Психопатологические последствия чрезвычайных ситуаций. – М.: Академический проект, 2000. – 286 с.

7. Ромек В. Г., Конторович В. А., Крукович Е. И. Психологическая помощь в кризисных ситуациях. – СПб.: Речь, 2004. – 256 с.

8. Тарабрина Н. В. Практикум по психологии посттравматического стресса. – СПб.: Питер, 2001. – 272 с.

Тема 2. Індивідуальні особливості переживання стресових реакцій

До 1980 року відбулося кінцеве становлення поняття ПТСР. Звичайно і перед тим спеціалісти були зацікавлені у впливі травматичних ситуацій на психіку людини (проводилися різні дослідження після Громадянської війни в Америці, Громадянської війни в Росії, Першої та Другої світової війн). Сильним поштовхом в розвитку інтересу до цієї проблеми (особливо в Америці) стала війна у В’єтнамі. Таким чином до 1980 року назбиралась велика кількість матеріалу про психологічні наслідки стресу на війні у її учасників, а також про наслідки впливу інших екстремальних факторів (аварій, стихійних бід, різних форм насильства) на людину. Узагальнення цих даних дозволило внести у DSM-III нову діагностичну категорію – посттравматичний стресовий розлад (Posttraumatic stress disorder). У 1995 році цей розлад був внесений в десяту редакцію Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10). Тепер про проблему ПТСР говорять все більше, з’являються нові праці, присвячені цій темі. Вивчення етіології, діагностики, терапії ПТСР далеке від свого завершення, однак відомим є той факт, що будь-яка екстремальна ситуація, техногенна катастрофа, стихійне лихо, насильство і т.п. можуть стати причинами виникнення психічних розладів практично в кожної людини, що з ними стикається. Треба мати на увазі, що при впливі великомасштабних катастроф ПТСР може розвиватися одночасно у великої кількості людей, і вони потребуватимуть допомоги, і в цьому випадку буде йтися про здоров’я нації в цілому.

Література:

1. Католик Г., Корнієнко І. Техногенні катастрофи: психологічна допомога очевидцям та постраждалим. – Львів: Червона Калина, 2003. – 124 с.

2. Католик Г., Корнієнко І., Животовська Л., Бобрик Л., Беш Л. Психологічна допомога очевидцям і постраждалим від техногенних катастроф // Галецька І., Сосновський Т. Психологія здоров'я: теорія та практика. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 338 с. – С. 159-186.

3. Корнієнко І., Католик Г., Бабяк Т., Тарасевич О., Пачковський Ю., Католик О., Тихобаєва Г. Скривджена дитина. Теоретичні і практичні аспекти проблеми дитячого кривдження та методи психокорекційної допомоги дітям, які зазнали насильства: наук.-метод. зб. – Львів: Ромус-Поліграф, 2005. – 303 с.

1. Магомед-Эминов М.Ш. Феномен экстремальности. – М.: Психоаналитическая ассоциация, 2008. – 218 с.

5. Малкина-Пых И. Г. Психология поведения жертвы. – М.: Эксмо, 2006. – 1008 с.

6. Малкина-Пых И. Г. Экстремальные ситуации: справочник практического психолога. – М.: Эксмо, 2006. – 960 с.

7. Осипова А. А. Справочник психолога по работе в кризисных ситуациях. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. – 315 с.

1. Патнем Ф.В. Диагностика и лечение расстройства множественной личности. – М.: Когито-Центр, 2004. – 440 с.

9. Психология экстремальных ситуаций / Под ред. В.В. Рубцова, С.Б. Малых. – М.: Психологический ин-т РАО, 2008. – 304 с.

10. Пушкарев А. А., Доморацкий В. А., Гордеева Е. Г. Посттравматическое стрессовое расстройство: диагностика, психофармакотерапия, психотерапия. – М.: Изд-во Института психотерапии, 2001. – 128 с.

Тема 3. Екстрена психологічна допомога та кризова інтервенція в епіцентрі надзвичайної ситуації

Основним завданням психотерапії є реінтеграція порушеної внаслідок травми психічної діяльності, створення нової когнітивної моделі життєдіяльності, афективна переоцінка травматичного досвіду, відновлення почуттів цінності власної особистості і здатності подальшого існування у світі. Психотерапія повинна звертатися до двох фундаментальних аспектів посттравматичного розладу: зниження тривоги і відновлення почуттів особистісної цілісності і контролю над тим, що відбувається. Така робота висуває дуже високі вимоги до професіоналізму і особистості психотерапевта. Тактика роботи залежить від часу, що пройшов після травматичної ситуації. У межах першого місяця у постраждалих переважно спостерігаються сильні емоційні порушення. Завдання психологічного супроводу полягають у тому, щоб стабілізувати і знизити їх інтенсивність. Слід працювати над формуванням стосунків довіри, яка часто буває втрачена не тільки відносно окремих людей, але і відносно цілого світу, і забезпеченням можливості пацієнта почуватися у безпеці.

Література:

1. Католик Г., Корнієнко І. Техногенні катастрофи: психологічна допомога очевидцям та постраждалим. – Львів: Червона Калина, 2003. – 124 с.

2. Крукович Е. И., Ромек В. Г. Кризисное вмешательство. – М.: Европейский гуманитарный университет, 2003. – 92 с.

3. Магомед-Эминов М.Ш. Феномен экстремальности. – М.: Психоаналитическая ассоциация, 2008. – 218 с.

4. Малкина-Пых И. Г. Психологическая помощь в кризисных ситуациях. – М.: Эксмо, 2008. – 928 с.

5. Малкина-Пых И. Г. Психология поведения жертвы. – М.: Эксмо, 2006. – 1008 с.

6. Малкина-Пых И. Г. Экстремальные ситуации: справочник практического психолога. – М.: Эксмо, 2006. – 960 с.

7. Осипова А. А. Справочник психолога по работе в кризисных ситуациях. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. – 315 с.

8. Ромек В. Г., Конторович В. А., Крукович Е. И. Психологическая помощь в кризисных ситуациях. – СПб.: Речь, 2004. – 256 с.

9. Крюкова М. А., Никитина Т. И., Сергеева Ю. С. Экстренная психологическая помощь: практ. пособие. – М.: НЦ ЭНАС, 2007. – 64 с.

10. Юрьева Л. Н. Кризисные состояния. – Днепропетровск:
Арт-Прес, 1998. – 164 с.