Лекція. Сприяння працевлаштуванню/професійному навчанню дітей

План

1. Взаємодія працівників притулків для дітей і центрів соціально-психологічної реабілітації із центрами зайнятості, центрами профорієнтації та навчальними закладами різного рівня акредитації.

2. Сприяння вихованцю притулку в пошуках роботи.

3. Можливості та умови продовження навчання, матеріальна підтримка при вступі в навчальний заклад.

Матеріали лекції

Час, коли молода людина розпочинає самостійне життя, є складним і вирі­шальним. Особливістю початку “дорослого” життя дітей-сиріт та дітей, поз­бавлених батьківського піклування, є те, що саме в цей “перехідний” період вони стикаються з безліччю життєвих проблем, до вирішення яких вони вияв­ляються зовсім не готовими, – від налагодження міжособистісних стосунків до побудови своєї професійної кар’єри. Якщо вихованець закладу соціального за­хисту дітей стоїть на порозі самостійного життя, то на цьому етапі працівники закладу мають допомогти дитині зробити правильний вибір і сприяти у здійсненні задуманого. Важливо пам’ятати, що діти, які певний час були позбавлені бать­ківської опіки, а тим більше мають досвід виховання в закладах інтернатного типу, не володіють інформацією як про технологію працевлаштування, так і про можливість продовження навчання. Тому більшість таких молодих лю­дей не знають, куди саме можна звертатися, щоб отримати необхідну їм інфор­мацію (про роботу, навчальні заклади тощо), вони не володіють навичками спілкування.

У працівника, який готує дитину до виходу в самостійне життя, мають бути налагоджені контакти із центрами профорієнтації, центрами зайнятості, центра­ми соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, навчальними закладами різних рівнів акредитації, які мають квоту на навчання за держзамовленням, бо тільки

КОМПЛЕКСНА ДОПОМОГА БЕЗДОГЛЯДНИМ ТА БЕЗПРИТУЛЬНИМ ДІТЯМ

в таких навчальних закладах безкоштовно зможуть продовжити навчання ста-тусні діти – діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Праців­ник повинен мати перелік документів, які необхідні для влаштування на роботу чи продовження навчання, а також надати випускникові чітку інформацію про те, у яких інстанціях можна отримати необхідні довідки.

Важливо надати інформацію молодій людині про технологію пошуку роботи, правила спілкування з роботодавцем, навчити писати резюме (дивись Додаток А). Звичайно, однієї бесіди для цього недостатньо – це має бути цикл занять, які, зокрема, сприятимуть набуттю навичок поведінки, спілкування.

До процесу підготовки вихованця закладу соціального захисту дітей до са­мостійного життя може бути залучений соціальний працівник ЦСССДМ, який забезпечить соціальний супровід, допоможе в оформленні документів. Тому в кожному закладі соціального захисту дітей має бути перелік ЦСССДМ регіону, їх адреси та контактні особи.

Далі надаємо матеріал, який може бути використаний при підготовці дитини до працевлаштування чи продовження навчання. Необхідно звернути увагу, що надаючи інформацію, варто одразу давати пояснення щодо неї, враховуючи, що це діти, які виховуються без батьків, і працівник притулку це чи не перша і єдина людина, яка про це говорить з дитиною. Наприклад, якщо ми говоримо: “Стань на облік в державний центр зайнятості” або “Звернися до кадрової агенції ” необхідно пояснити, що це за установи, які їх функції та де вони розта­шовані.

Отже, нижче наводимо інформацію, яку варто надати молодій людині:

Що потрібно знати при влаштуванні на роботу

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянинові право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Право на працю регламентовано Кодексом законів про працю України (КЗпПУкраїни).

Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу.

Особи, які закінчили освітні заклади початкової, середньої і вищої професій­ної освіти, забезпечуються роботою відповідно до отриманої спеціальності і кваліфікації на основі договорів (контрактів), які укладені ними з роботодавця­ми, чи на основі договорів про підготовку спеціалістів, які укладаються освіт­німи закладами й роботодавцями (Положення про сприяння в працевлашту­ванні випускників державних вищих навчальних і професійних навчально-вихов­них закладів освіти затверджено наказом Міністерства освіти України від 23.03.1994 р. ¹ 79).

Відмова роботодавця випускникам навчальних закладів професійної освіти у прийомі на роботу може бути оскаржена в суді. Роботодавець несе відпові­дальність у порядку, який визначається законодавством (Постанова Кабінету

Модуль 5. Підготовка дитини до зміни середовища та самостійного життя 261

Міністрів України “Про порядок працевлаштування випускників вищих навчаль­них закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням” від 22.08.1996 р. ¹ 992).

Неповнолітні, тобто особи, які не досягли 18 років у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

Відпустки. Відповідно до Конституції України кожна людина має право на працю та відпочинок. Усім працівникам надаються щорічні відпустки зі збе­реженням місця роботи (посади) і середнього заробітку. Детальні питання, пов’язані з відпустками, регулюються Законом України “Про відпустки” від 15.11. 1996 р.

Матеріальна підтримка дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьків­ського піклування, при вступі до навчального закладу. Випускник освітнього закладу для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, має право на позаконкурсний вступ у середні та вищі навчальні заклади на підставі Поста­нови Кабінету Міністрів України “Про поліпшення виховання, навчання, соціаль­ного захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, які залишились без піклування батьків” від 05.04.1994 р. ¹ 226. Необхідно пам’ятати про необ­хідність проходження тестування (наказ Міносвіти і науки України “Про за­твердження порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчаль­них досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти” від 24.01.2008 р. ¹ 33).

Мінімальна гарантована соціальна стипендія із січня 2008 року встановлена згідно з Постаноою КМУ від 05.03.2008 року, ¹ 165 у розмірі:

– для учнів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського

піклування, а також учнів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років

залишилися без батьків, – 500 гривень на місяць; – для студентів вищих навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей,

позбавлених батьківського піклування, а також студентів, які в період

навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, – 1060 гривень

на місяць;

Список рекомендованої літератури:

1. Методичні рекомендації для соціальних працівників щодо соціального супроводу випускників соціальних закладів (зокрема інтернатних закладів) / Т.В. Бондаренко, О.В. Вакуленко, Н.М. Комарова. – К.: Держсоцслужба, 2006. – 168 с.

2. Розбудова навичок самостійного життя і сприяння зайнятості для випускників професійно-технічних навчальних закладів – колишніх вихованців інтернатних установ для дітей-сиріт: Навчальний посібник. – К., 2006, ¹ 3, – 84 с.

КОМПЛЕКСНА ДОПОМОГА БЕЗДОГЛЯДНИМ ТА БЕЗПРИТУЛЬНИМ ДІТЯМ

3. Шум І.О., Дудка Р.Б. Технологія працевлаштування // Соціальна робота в Україні: теорія і практика: науково-методичний журнал, 2004, ¹ 3. – С. 125–134.