З дитиною в закладі соціального захисту

Питання до розгляду:

1. Форми і методи, які можна використати у роботі з батьками.

2. Правила роботи з батьками.

3. Організація роботи з батьками вихованців закладів соціального захисту.

КОМПЛЕКСНА ДОПОМОГА БЕЗДОГЛЯДНИМ ТА БЕЗПРИТУЛЬНИМ ДІТЯМ

Матеріали практичного заняття Основні форми і методи, які можна використовувати в роботі з батьками: лекторії; індивідуальні бесіди; консультації; тренінги; клуби вихідного дня. Надзвичайно цікавою формою роботи з батьками вихованців закладів со­ціального захисту є клуби вихідного дня. На жаль, така форма роботи майже не реалізується у притулках для дітей та центрах соціально-психологічної реабілі­тації дітей України. Клуби вихідного дня передбачають спільну зайнятість батьків і дітей під керівництвом спеціалістів у підготовці творчих вечорів, міні-вистав, у малюванні, ліпленні, конструюванні тощо. Такі клуби вихідного дня не лише сприяють покращенню взаємин між батьками й дітьми, а завдяки можли­востям арт-терапії мають потужний терапевтичний ефект і в поєднанні з трен-інгами щодо батьківських умінь, ефективної комунікації та консультуванням дійсно сприяють вирішенню психоемоційних проблем у сім’ї та налагодженню взаємодії у діаді “дитина – батьки”.

Цікава практика роботи з батьками, діти яких перебувають у притулках, існує в Західній Європі. За час, поки дитина проходить реабілітацію в закладі, батьки зобов’язані прослухати певну кількість лекцій і взяти участь у практич­них заняттях, а згодом скласти іспит з батьківської компетенції та ефективної взаємодії з дитиною. Дитина не буде повернена в сім’ю, поки, окрім надання сім’ї іншої необхідної допомоги, батьки не складуть зазначений іспит. Також, наприклад, у Нідерландах існує досвід, коли батьки живуть у спеціальних за­кладах спільно з дітьми і так само проходять реабілітаційну програму, співпра­цюючи з психотерапевтами, психологами, соціальними працівниками. Деталь­ніше можна розглянути у табл. 6.1.

Чого не слід робити, працюючи з батьками:

– категорично не слід вдаватись до будь-яких форм прямого чи непрямого

осуду поведінки та дій батьків; – здійснювати негативні оцінки в присутності дітей, інших батьків чи будь-яких сторонніх осіб. Пам’ятайте, що один із провідних принципів у роботі з батьками – не осудливе ставлення та повага честі й гідності людини; – брати всю відповідальність на себе, на колектив працівників стосовно “виправлення дитини”, давати певні обіцянки, а також ті обіцянки, які ви не можете виконати; – не слід вдаватись до будь-яких форм залякування, це не є завданням закладу, при потребі можна лише юридично правильно і коректно попереджати про ту чи іншу відповідальність за ту чи іншу діяльність чи бездіяльність; – не сприяти підтримці родинних стосунків, відвідуванню дітей, забороняти

спілкуватись дітям з батьками та ін.; – налаштовувати дитину проти батьків, шукати помилки в їхньому житті та ін.; – давати негативні оцінки щодо особистості їхньої дитини. Натомість необхідно об’єктивно й толерантно висвітлювати проблематику;

Модуль 6. Впровадження інноваційних технологій роботи з бездоглядними та безпритульними дітьми 285

Таблиця 6.1.