Консультативна бесіда

Консультативна психологія – розділ знань, змістом якого є опис процесу надання психологічної допомоги – консультування. Основний смисл полягає у тому, що за допомогою спеціально організованого процесу спілкування у працівника можна актуалізувати додаткові психологічні сили і здібності, які, у свою чергу, можуть забезпечити мобілізацію нових можливостей для виходу із скрутної життєвої ситуації. Консультативна психологія намагається відповісти на такі питання:

у чому суть процесу, що виникає між людиною, яка опинилася у скрутній ситуації і звернулася за допомогою, – працівником, і людиною, яка її надає, – консультантом;

якими повинні бути особистісні риси, установки, знання та вміння консультанта;

які резерви, внутрішні сили працівника можуть бути актуалізовані під час консультування;

які особливості покладає на процес консультування ситуація, що трапилася у житті працівника;

які прийоми і психотехніки може використовувати консультант для надання допомоги працівнику.

Консультативна психологія базується на соціальній, клінічній, диференційній психології, психології особистості та тестології. Вибір підстав для конкретної моделі консультування часто пов’язаний з більш загальною теоретичною орієнтацією. Моделі консультування специфікуються та пристосовуються відповідно до життєвих ситуацій, що викликають психічну дезадаптацію, порушення у розвитку тощо.

Консультативна бесіда – це особистісно-орієнтовне спілкування, в якому здійснюється загальна орієнтація в особливостях особистості та проблемах працівника, встановлюється та підтримується партнерський стиль відносин, надається певна психологічна допомога відповідно до потреб, проблематики та характеру консультативної роботи.

Етапи консультативної бесіди:

а) початковий;

б) процесуальний;

в) завершальний;

г) підтримуючий.

Вимоги до психолога:

уникнення, за можливістю, соціальних контактів з працівником, якщо останнє не передбачено процедурою спільної роботи;

уникнення спільного ведення справ, недопущення маніпулювання працівником або собою з боку останнього;

бути обережним, щоб не викликати у працівника необґрунтованих очікувань або перебільшити межі власної компетенції.

Психолог має право відмовитися від надання психологічної допомоги працівнику, якщо водночас поряд з його психологічним втручанням здійснюється інший незалежний та не погоджений вплив на психіку останнього.

Основні положення консультування:

дотримання конфіденційності;

усвідомлення межи власної компетентності;

уникнення розпитувати про дрібниці;

ставлення до працівника так, як би ви хотіли, щоб він ставився до вас;

взяття до уваги індивідуальних та культурних розбіжностей.

Фази спілкування:

початок встановлення взаємовідносин;

розвиток взаємовідносин;

динаміка спілкування;

припинення спілкування.

Завдання початкової консультативної бесіди:

а) встановлення у працівника довіри до себе та зняття психологічної напруги;

б) встановлення контакту;

в) заохочення обговорення проблематики та визначення, за необхідністю, часових та інших можливостей працівника для спільної роботи;

г) надання інформації;

д) встановлення робочих відносин з працівником (робочий контакт);

є) заохочення саморозуміння, власної активності та відповідальності працівника;

ж) формування реалістичних очікувань від спільної роботи.