Фізіологічні особливості психічної саморегуляції

Аналіз фізіологічних процесів при використанні таких методів ПС, як “трансцендентна медитація”, “аутогенне тренування”, “психом’язове тренування” тощо, виявляє спільність фізіологічних змін, що звичайно називають "релаксаційною реакцією". Вона є способом переходу організму з енергорозходування на енергонакопичення та може бути зареєстрована у вигляді:

=>зниження тонусу рухових м'язів. Вони як би провисають на зв'язуваннях, змінюючи свою первісну форму (що усвідомлюється як відчуття ваги). Це відчуття найбільш виразне фіксується в кінцівках, особливо в м'язах рук. Істотним компонентом емоційного стресу є м'язова напруга. Тому м'язова релаксація сприяє зниженню чи інтенсивності повної ліквідації негативних наслідків стресу. При тривалому щоденному застосуванні, ПС переводить звичайну регуляцію психічних і соматичних функцій (у т.ч. обмін речовин) на якісно новий рівень, що забезпечує оптимальне функціонування організму;

=> зниження інтенсивності практично усіх фізіологічних функцій (частота пульсу, тонус м'язів, артеріальний тиск, частота й обсяг подиху, рівень активності нервової системи, швидкість реакції, розумових операцій, середня частота ритмів електроенцефалограми тощо).