Медіація

Медіація - це процедура вирішення конфлікту. Вона здійснюється нейтральною третьою стороною (медіатором), яка допомагає двом учасникам у врегулюванні їхнього конфлікту.

Мета: активно беручи участь у пошуку реальних рішень, учасники визначають проблеми, виробляють і підтверджують свої позиції, висловлюють власні точки зору, знаходять потенційно нові рішення та приходять до згоди. Все це — необхідні навички громадян.

Порядок проведення:

1. Проясніть складові методу та дайте відповідь на всі можливі питання.

2. Запропонуйте учасникам інформаційний лист із необхідною інформацією.

3. Виберіть конфлікт, який учасники спробують розв'язати. Це може бути історичний випадок, реальна сучасна ситуація, або власний конфлікт. Для першої спроби посередництва виберіть просту проблему, оскільки завдання полягає у тому, щоб учасники вивчили всі етапи. У міру набуття працівниками дедалі більшого практичного досвіду вони можуть переходити до вирішення більш складних або делікатних проблем.

4. Роздайте учасникам ролі. Це легко зробити, залишаючи їх на своїх місцях, розподіляючи за номерами 1, 2, 3. Троє сідають у невелике коло, при цьому 1 і 3 будуть сторонами, що сперечаються, а номер 2 - посередником.

5. Ведучий дає можливість усім учасникам виступити у ролі посередника.

Етапи медіації:

1. Вступна частина: медіатор намагається допомогти учасникам суперечки розслабитися та пояснює їм основні правила розв'язання конфлікту: учасники повинні сидіти, є можливість попросити про перерву під час бесіди.

2. Виклад історії: кожна особа розповідає про те, що відбулося. Особа, яка порушила проблему, зазвичай перша викладає свою версію історії. Переривати розповідь не дозволяється. Потім свою версію викладає інша сторона.

3. Визначення позицій та інтересів: медіатор намагається зрозуміти кожну сторону, що сперечається, вислуховуючи їхню версію, узагальнюючи думку кожної особи, задаючи питання. Іноді, щоб перевірити розуміння, посередник просить сторони, що сперечаються, задавати одне одному питання й узагальнити точку зору один одного.

4. Визначення альтернативних рішень: сторони, які сперечаються, обмірковують можливі варіанти вирішення проблеми. Медіатор складає список варіантів, а потім просить кожну сторону, яка сперечається, висловити свої думки щодо кожного з можливих рішень.

5. Зміна й обговорення рішень: залежно від висловлених думок учасників суперечки посередник може допомогти їм змінити деякі можливі рішення та визначити більш прийнятне рішення, з яким сторони, що сперечаються, можуть погодитися.

6. Досягнення згоди. Медіатор допомагає сторонам, які сперечаються, дійти згоди, прийнятної для них обох. Ця згода оформлюється письмово. Сторони, які сперечаються, також обговорюють план дій на випадок, якщо досягнута ними угода не спрацює.

Таблиця 7