Підстави та умови надання допомоги при народженні дитини застрахованими особами

Однією з виплат, що здійснюється коштом Фонду соціаль­ного страхування з тимчасової втрати працездатності є допомога при народженні дитини. Така допомога є особливою формою соціального захисту сімей з дітьми, адже вона надається з метою створення належних умов для утримання та виховання дітей, що надзвичайно актуально для нашої держави, коли нерідко народження дитини (дітей) може поставити сім'ю на межу виживання.

Залежно від форми участі у сплаті страхових внесків до­помога при народженні дитини призначається комісією (упов­новаженим) із соціального страхування або виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності одному із застрахованих батьків (усиновителю, опікуну). Фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, що сплачують єдиний податок, набувають право на допомогу за умови сплати ними податку встановленого розміру.

Законодавство України передбачає, що загальна сума до­помоги при народженні дитини становить 22,6 прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, встановленого на день народження. Надається вона частинами (найбільша з них — дев'ятикратний розмір прожиткового мінімуму) — одразу після народження дитини. Решта виплачується впродовж 12 місяців після місяця народження дитини. За перший місяць допомога призначається у розмірі прожиткового мінімуму, а за кожний наступний збільшується на 2,2 відсотка порівняно з попереднім. На дванадцятому місяці виплачується залишок допомоги. Однак варто пам'ятати, що законом про Державний бюджет можуть бути передбачені інші умови та розміри допомоги при на­родженні дитини.

Якщо впродовж терміну виплати допомоги при народженні дитини її отримувача позбавляють батьківських прав, чи він відмовляється від виховання дитини, або ж не за цільовим призначенням використовує кошти, виплата допомоги припи­няється.