Фінансово-економічна оцінка інвестиційного проекту

Фін.-ек. оцінка включає в себе:

1) аналіз фін. стану під-ва протягом трьох останніх років;

2) аналіз фін. стану під-ва в період реалізації інв. проекту;

3) аналіз беззбитковості вир-ва основних видів продукції;

4) прогноз прибутків і грош. потоків у процесі реаліз. проекту;

5) оцінку ефективності інв. проекту.

Основним елементом техніко-економічної експертизи є оцінка ефективності інвестицій, яку проводять за принципами:

Ø оцінка капіталу, що інвестується, базується на показнику грош. потоку, який формується за рахунок суми ЧП та аморт. відрах. у процесі експлуатації інв. проекту;

Ø як інвестований капітал, так і суму грошового потоку обов'язково приводять до справжньої вартості;

Ø у процесі дисконтування грошового потоку вибирають диференційовану ставку % для різних інв. проектів;

Ø варіація форм ставки %, що використовується для дисконтування, здійснюється залежно від мети оцінки. Можуть бути використані: середньозважена вартість капіталу; середня депозитна чи кредитна ставка; індивідуальна норма прибутковості; рівень ризику та ліквідності інвестицій тощо.

Детальний аналіз ефективності інвестиційного проекту повинен залежати від масштабності проекту та від суми кредиту, потрібної для фінансування інвестицій.

Одержавши попередню згоду від відділу експертизи на фін-ня інв. проекту, кредитний відділ повинен з'ясувати таке:

1) чи існує ймовірність конфлікту між осн. метою проекту та напрямами розвитку соц.-економ. середовища під-ва;

2) відповідність обраної стратегії меті проекту, у чому її перевага над альтернативними варіантами, які були розглянуті;

3) відповідність обраної стратегії, дизайну проекту, його масштабу, маркетингової концепції виробничим потужностям і технології тощо

4) чи буде здійснено в процесі реалізації проекту найбільш ефективне використовування фінансових ресурсів;

5) чи досить надійні пропозиції щодо опанування коштів, яких потребує проект;

6) відповідність обсягу чистої наведеної вартості проекту, що реалізується, обсягу кредиту, що запитується;

7) чи вистачить коштів у нац.чи іноз.валюті для виконання фін.зобов'язань на всіх етапах життєвого циклу проекту;

8) як сильно впливають помилки в обробці даних проекту, оцінки інфляції та зміни цін ділового оточення на прибутки від реалізаці;

9) які ризики виникають у процесі реалізації проекту та чи має інвестор стратегію для їх мінімізації;

10) які фінансові наслідки ризику, чи викликають вони потребу в додаткових коштах.

Виходячи з цього, основними критеріями відбору проектів до кредитування повинні бути кількісні та якісні показники.

Отже, сучасна практика організації кредитних відносин між комерційними банками та позичальниками має цілковито ґрунтуватися на індивідуальному підході банківської установи до кожної конкретної позичкової операції.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: