Методи оцінювання ризиків на ринку цінних паперів

Методи оцінювання інвест. ризику на ринку ЦП різноманітні (статистичний аналіз, факторний аналіз. Метод експертних оцінок, економіко - математичне моделювання тощо). Проблема оцінювання інвестиційного ризику практично зводиться до визначення окупності інвестицій у конкретні види цінних паперів.

У статистичному аналізі величина (або рівень) ризику вимірюється двома категоріями – середнім очікуваним значенням (дисперсією) і коливанням (варіацією) можливого результату. Дисперсія при цьому вимірює можливий середній результат, варіація показує ступень відхилення очікуваного середнього значення від фактичної середньої величини. Дисперсія за оцінки фін. ризику являє собою середньозважену величину з квадратів відхилень дійсних фін. результатів ризикованих вкладень від середніх очікуваних: ∂²=(х-х(сер))²/n, ∂ - дисперсія; х - очікуване значення ризику для кожного випадку вкладення фінансових ресурсів; х(сер) - середнє очікуване значення фінансове значення фін.ризику; n - кількість вкладень фін. ресурсів (частота).

Дисперсія характеризує абсолютне коливання частоти фін. ризику, а коефіцієнт варіації показує відносний ступень коливання й розраховується за формулою:

ν = (∂/х(сер))*100%, ν - коефіцієнт варіації; ∂ - середньоквадратичне відхилення; х(сер) - середнє очікуване значення фін. ризику.

Коефіцієнт варіації може змінюватися від 1 до 100%. Чим він вищий, тим сильніше коливання. Установлено таку якісну оцінку різних значень коефіцієнта варіації:

до 10% - слабке коливання фінансового ризику вкладень;

20-25% - середньо, помірне;

понад 25% - високе.

Найбільш перспективним є факторний аналіз фінансових ризиків. Розраховуються коефіцієнти ділової активності, фінансової стійкості, визначається вірогідність настання банкрутства.

Останнім часом активно використовується метод експертних оцінок. Складаються різні порівняльні характеристики рівня ризику, визначаються рейтинги, готуються аналітичні експертні огляди.

Одним з методів оцінювання фінансових ризиків є економіко-математичне моделювання. Головне при цьому зробити правильний вибір моделі відповідно до конкретної ситуації. Моделі дають змогу в цілому спрогнозувати конкретну ситуацію та оцінити можливу вірогідність фінансового ризику.

Перспективним є метод соціально-економічного експерименту, який передбачає проведення окремих експериментів за типовими фінансовими ситуаціями. Недоліком методу є не своєрідність багатьох фінансових ситуацій, що ускладнює розповсюдження висновків, отриманих в результаті окремих експериментів, на велику кількість конкретних аспектів фінансового життя підприємства. На практиці за оцінки фінансового ризику широко використовується метод аналогій. На основі методу аналогів будується фінансова стратегія й тактика багатьох підприємств.

Систематичний ризик достатньо точно прогнозується фундаментальними методами вивчення ринкової кон’юнктури. Аналіз кон’юнктури передбачає відстежування як поточного стану ринку, так і прогноз його розвитку. Спостереження й оцінка виявлення тенденції розвитку ринку об’єднанні поняттям “моніторинг”. Фундаментальні методи використовуються за довгострокового прогнозування й базуються на аналізі сукупності макроекономічних показників.