Отруєння лікарськими засобами

Гострі отруєння часто зв'язані з використанням лікарських засобів для самолікування та із суїцидальною метою, вони займають у даний час ведуче місце серед побутових «хімічних хвороб» у більшості країн світу. Основними лікарськими засобами, що викликають найбільше число отруєнь, є різні препарати психотропної дії, зокрема барбитурати, бензодіазепіни, фенотіазіни й ін. В останні роки помітно збільшується питома вага отруєнь новими лікарськими препаратами, що володіють психотропним ефектом -терциклічними антидепресантами (амітриптілін), лепонексом, фінлепсіном і ін. Крім того, значну групу хворих з даною патологією складають особи, що одержали отруєння наркотичними і холинолитическими препаратами. Більшість видів лікарських отруєнь (крім отруєнь наркотичними засобами і барбитуратами) являє собою нову токсикологічну патологію, оскільки вони з'явилися через широке їхнє застосування у позастаціонарній практиці лікування різних захворювань. У даний час більш 3/4 усіх побутових отруєнь викликається цими препаратами, причому їхня основна особливість полягає в розвитку в більшості випадків «змішаних» отруєнь внаслідок випадкового або із суїцидальною метою прийому всередину відразу декількох видів лікарських препаратів психотропної дії. При цьому характерні токсично-динамічні риси кожного з препаратів, що викликали отруєння, часто нівелюються.

До великої групи пригнічувальних отрутвідносять снодійні препарати, наркотичні речовини, алкоголь та його сурогати. От­руєння снодійнимипрепаратами- або нещасні випадки внаслідок передозування ліків, або вживання великої кількості з метою само­губства, хоча і випадкові отруєння і вбивства у такий спосіб також не можна виключати. Найбільш відомі снодійні - похідні барбіту­рової кислоти (фенобарбітал, барбітал, барбаміл, етамінал), а також похідні інших речовин (нітрозепам, ноксирон) тощо. Смертельні дози варіюють у досить широких межах - від 1 г для етаміналу натрію до 5-15 г для ноксирону. Як снодійні речовини діють і тран­квілізатори - седуксен, триоксазин, еленіум, мепробамат і т. ін.

Потрапивши до організму, снодійні речовини спричинюють різ­ке пригнічення діяльності центральної нервової системи, внаслідок чого людина засинає, але цей сон швидко переходить у коматоз­ний стан, що супроводжується уповільненням дихання, падінням артеріального тиску та олігурією за рахунок падіння ниркового тиску. Протягом 2-3 діб настає смерть внаслідок асфіксії від пара­лічу дихального центру та різкого набряку легень.

Ззовні іноді спостерігаються прояви токсичного бульозного дерматиту, нейротоксичного дерматоміозу у вигляді різних типів висипань на шкірі.

Морфологічні зміни внутрішніх органів неспецифічні. Зазви­чай це ознаки смерті, що швидко настала, численні периваскулярні крововиливи та дистрофічні зміни паренхіматозних органів.

Психодислептики - речовини, які спричинюють оборотні пси­хічні розлади.Отруєння наркотиками дуже почастішали останнім часом. Здебільшого це нещасні випадки внаслідок значного пере­дозування при вживанні з метою досягнення ейфорійного стану, що можливо лише при перевищенні терапевтичної дози. У судовій медицині найбільш відомими є засоби алкалоїдної групи: опій та його похідні - морфін, кодеїн, а також папаверин, героїн, кокаїн, гашиш (план, анаша, марихуана) та ін.

За симптоматикою гострого отруєння виділяють три періо­ди.У перший періодполіпшується самопочуття, підвищується настрій і з'являється ейфорійний стан, обличчя червоніє, пульс і дихання прискорюються. У другий періодз'являється апатія, сонли­вість, обличчя блідне, дихання і серцебиття уповільнюються, зіни­ці звужуються, спостерігаються нудота і блювання.

Якщо в організмі міститься значна кількість наркотиків, то мо­же настати третій період - наркотичний. Він характеризується розслабленням м'язів, зниженням рефлексів, значним звуженням зіниць, за винятком отруєння кокаїном, коли зіниці розширю­ються. Свідомість втрачається, людина впадає в кому. Смерть вна­слідок паралічу дихального центру. Залежно від дози, смерть може настати через кілька годин або 1-2 дні після вживання наркотику. Смертельна доза морфіну при звичайному (внутрішньом'язовому) введенні становить 0,2-0,4 г, при внутрішньовенному вона знижу­ється до 0,1-0,2 г, але при звиканні організму у деяких осіб може підвищуватися до 5-10 г, тобто зростати у 50 разів. Смертельна доза опію, прийнятого всередину, становить 2-5 г, кокаїну - 1-1,5 г.

При експертизі трупа виявляють ціаноз шкіри і слизових обо­лонок, звужені зіниці і ознаки смерті, що швидко настала, може від­чуватися специфічний запах від шлунку.

Аналогічну з дислептиками дію на організм справляють канабіноли, фенциклидін, мескалін, етиламід, диметилтрептамін, псилоцин та ін. Вважають, що вони порушують діяльність цент­ральної нервової системи, впливаючи на метаболізм медіаторів та синаптичну передачу.

У тканинах трупа наркотики (морфін) зберігаються кілька місяців.