147
1. Встановлюємо маятник в положення стійкої рівноваги.
2. Вивільнюємо фіксуючий болтик і встановлюємо маятник так, щоб вісь проходила через центр мас (центр мас збігається з точкою «0»). Переконуємось в тому, що в цьому положенні маятник не коливається.
3. Послідовно встановлюємо маятник в точках 
, 
і т.д. і для кожного положення експериментально визначаємо період коливань. Для цього відхиляємо маятник на 10 
-15 від положення рівноваги і відпускаємо, після чого він буде здійснювати гармонічні коливання. Вимірюючи секундоміром час t, за який маятник здійснить n коливань, знаходимо період коливань
(13.13)
4. За (13.11) і (113.12) визначаємо відповідно зведені довжини і теоретичні значення 
періодів коливань фізичного маятника для тих самих положень підвісу. При цьому для маятника, що має форму пластини, момент інерції відносно центра мас
, (13.14)
де m, l – відповідно маса і довжина маятника (вказані на приладі).
5. На одному і тому ж графіку будуємо криві 
і 
.
Результати вимірювань і обчислень записуємо в таблицю:
| 0,02 | 0,04 | 0,06 | 0,08 | 0,10 | 0,12 | 0,14 | 0,16 | 0,18 |
| t,с | |||||||||
| n | |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
| ,с
|
