Правові заходи щодо забезпечення захисту населення та територій, запобігання та ліквідації наслідків НЕС

Запобігання і ліквідація НЕС являє собою комплекс визначених необхідних заходів різноманітної спрямованості, що здійснюють ор­гани виконавчої влади і місцевого самоврядування, громадські утво­рення, громадяни.

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техно­генного та природного характеру — система організаційних, технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних та інших заходів щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенно­го та природного характеру і ліквідації їх наслідків, що реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними силами та засобами підпри­ємств, установ та організацій незалежно від форм власності і госпо­дарювання, добровільними формуваннями та спрямовані на захист населення й територій, а також матеріальних, культурних цінностей та довкілля.

Принципи захисту базуються на положеннях Женевської конвенції про захист жертв війни і додаткових протоколів до неї, зокрема: без­умовного примату безпеки; нульового (прийнятного) ризику; плати за ризик; добровільності; невід’ємного права кожного на здорове навко­лишнє середовище; правової забезпеченості; свободи інформації про безпеку людини; урахування громадської (суспільної) думки; безумов­ної переваги раціональної і превентивної безпеки мінімізації заподіяної шкоди навколишньому середовищу тощо.

Серед основних заходів щодо захисту можна виділити: оповіщен­ня й інформування населення; спостереження і контроль; стандарти­зацію, експертизу, ліцензування певних видів діяльності, сертифікацію, страхування й ін.

Запобігання виникненню надзвичайних екологічних ситуацій — підготовка і реалізація соціально-економічних, політичних, органі­заційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямова­них на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення над­звичайної ситуації техногенного та природного характеру на основі відомостей моніторингу, висновків експертизи, матеріалів досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом’якшення її можливих наслідків.

При виникненні надзвичайних екологічних ситуацій проводить­ся ліквідація, тобто аварійно-рятувальні й інші невідкладні роботи, спрямовані на врятування життя і збереження здоров’я людей, зни­ження розмірів шкоди, заподіяної навколишньому природному се­редовищу, і матеріальних втрат, а також дії, які локалізують зони НЕС, що припиняють вплив характерних для них небезпечних фак­торів.

^[1] Див.: Конституція України // Відом. Верхов. Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141; Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» // Відом. Верхов. Ради УРСР. - № 41. - Ст. 546 зі змінами; Закон України «Про основи націо­нальної безпеки України» від 19 червня 2003 року // Офіц. вісн. України. - 2003. - № 29. - Ст. 1433; Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 року // Офіц. вісн. України. - 2001. - № 7. - Ст. 268; Постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 року «Про Основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення еколо­гічної безпеки» // Відом. Верхов. Ради України. - 1998. - № 38-39. - Ст. 248; Закон України «Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року // Відом. Верхов. Ради України. -1994. - № 27. - Ст. 218; Основи законодавства про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року // Відом. Верхов. Ради України. - 1993. - № 4. - Ст. 19; та ін.

^[2] Про використання ядерної енергії і радіаційної безпеки: Закон України // Відом. Верхов. Ради України. 1995. - № 12. - Ст. 81.

^[3] Про відходи: Закон України // Офіц. вісн. України. - 1998. - № 13. - Ст. 483.

^[4] Про поводження з радіоактивними відходами: Закон України // Відом. Верхов. Ради України. - 1995. - № 27. - Ст. 198.

^[5] Про основні напрямки державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: Постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 року // Відом. Верхов. Ради України. - 1998. - № 38-39. - Ст. 248.

^[6] Андрейцев, В. І. Екологічне право: курс лекцій в схемах. Загальна частина / В. І. Андрейцев. - К.: Вентурі, 1996. - С. 94.

^[7] Закон України «Про стандартизацію» від 17 травня 2001 року № 2408-3 // Офіц. вісн. України. - 2001. - № 24. - Ст. 1057.

^[8] Відом. Верхов. Ради України. - 1994. - № 1. - Ст. 1.

^[9] Офіц. вісн. України. - 2001. - № 24. - Ст. 1055.

^[10] ЗПУ України. - 1992. - № 9. - Ст. 217.

^[11] Відом. Верхов. Ради України. - 1995. - № 8. - Ст. 54.

^[12] Офіц. вісн. України. - 1998. - № 29. - Ст. 1096.

^[13] Там само. - 2001. - № 44. - Ст. 1951.

^[14] Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності: Закон України від 1 грудня 2005 року № 3164-IV // Офіц. вісн. України. - 2005. - № 52. - Ст. 3246.

^[15] Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти до­вкілля: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 // Вісн. Верхов. Суду України. - 2005. - № 1 (53). - С. 9-13.

^[16] Відом. Верхов. Ради УРСР // 1991. - № 41. - Ст. 546.

^[17] Офіц. вісн. України. - 2000. - № 32. - Ст. 1340.

^[18] Офіц. вісн. України. - 2000. - № 1. - Ст. 1.

^[19] Там само. - № 15. - Ст. 588.

^[20] Там само. - № 28. - Ст. 1155.

^[21] Про основи національної безпеки України: Закон України від 19.06.2003 // Офіц. вісн. України. - 2003. - № 39. - Ст. 351; Закон України від 18.01.2001 р. «Про об’єкти підвищеної небезпеки» // Офіц. вісн. України. - 2001. - № 7. - Ст. 268; Про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки: Закон України від 14 березня 2006 р. № 3522-IV // Офіц. вісн. України. - 2006. - № 15. - Ст. 1064; Про правовий режим території, що зазнала ра­діоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 27.02.1991 р. № 79/ а - ХП // Відом. Верхов. Ради України. - 1991. - № 16. - Ст. 198; Про аварійно-рятувальні служби: Закон України від 14.12.1999 р. // Офіц. вісн. України. - 2000. - № 1. - Ст. 1.