Орієнтовна схема психолого-педагогічної характеристики учня

1. Загальні відомості: П.І.Б., вік, клас, стан здоров'я.

2. Характеристика умов сімейного виховання учня (культурно-побутові умови сім'ї, стиль сімейних стосунків, узаємини з батьками, педагогічна культура батьків).

3. Особливості характеру, темпераменту та емоційно-вольової сфери:

– яскраво виражені позитивні та негативні риси характеру;

– риси характеру, що виявляються в ставленні учня до самого себе, оточуючих, навчання – старанність, активність, дисциплінованість, доброта, повага, скромність тощо;

– вольові якості (цілеспрямованість, самостійність, ініціативність, рішучість, наполегливість та ін.);

– тип та особливості темпераменту, його прояв у різних сферах діяльності учня;

– характер емоційної реакції на педагогічний вплив;

– ступінь емоційної збуджуваності, характер зовнішніх проявів емоційних переживань;

– емоційна стійкість у ситуаціях емоційної нестабільності;

– настрій, що переважає, причини зміни настрою.

4. Спрямованість особистості та спеціальні здібності:

– особистісна, громадська чи ділова спрямованість школяра;

– чи бере участь у роботі дитячих (юнацьких) організацій, як ставиться до громадської роботи в цілому;

– ідеали, ціннісні орієнтації та життєві плани;

– ставлення до релігії;

– характеристика інтересів, їх характер, глибина та активність;

– схильності та наміри учня; чи є в учня здібності до тієї чи іншої сфери діяльності (музичні, технічні, математичні, спортивні тощо).

5. Рівень домагання, самооцінка:

– самооцінка – завищена, занижена, адекватна; співвіднесення самооцінки та рівня домагань;

– вимогливість до себе, до інших;

– уміння аналізувати свою поведінку;

– ставлення до критики, до самовиховання.

6. Навчальна діяльність:

– успішність з різних предметів, загальний розумовий розвиток;

– особливості сприйняття та темп осмислення навчального матеріалу;

– особливості уваги (стійкість, переключення та розподіл);

– особливості та тип пам'яті;

– розвиток образного та логічного мислення, уміння розмірковувати та ін.;

– наявність інтересу до навчання; чи використовує додаткову літературу в навчальній діяльності;

– чи бере участь у роботі предметних гуртків, факультативів;

– старанність та наполегливість у навчанні;

– уміння вчитися (режим, організованість);

– культура мовлення;

– мотиви учіння.

7. Ставлення до різних видів діяльності:

– ставлення до праці (наявність постійних домашніх доручень, участь у суспільно корисній праці в школі, працелюбство, повага до людини праці та результатів чужої праці, трудові вміння та навички, дисциплінованість у праці);

– ставлення до суспільно корисної діяльності (чи бере участь у заходах, що проводяться в школі; наскільки цікавиться громадським життям країни; які періодичні видання читає, які телепрограми громадського спрямування дивиться);

– ставлення до ігрової, спортивної діяльності;

– ставлення до майбутньої професії (наявність професійних інтересів та схильностей, усвідомленість вибору майбутньої професії);

– ставлення до художньо-естетичної діяльності (розвиненість естетичних смаків, відвідування театру, виставок, наявність домашньої бібліотеки, фонотеки, наявність улюблених творів мистецтва, участь у шкільній художній самодіяльності, самостійні заняття мистецтвом (гра на музичних інструментах, літературна творчість, малювання тощо);

– ставлення до свого здоров’я, фізичного розвитку (чи дотримується режиму дня; чи знає, яким нормам повинні відповідати його фізичні показники; чи має шкідливі для здоров’я звички; яким видом спорту займається; як ставиться до свого зовнішнього вигляду).

8. Взаємини з однокласниками та вчителями:

– соціально-психологічний статус у колективі, усвідомлення свого статусу;

– характер взаємин з однокласниками; з ким підтримує товариські взаємини, з ким конфліктує, чому;

– потреба бути членом колективу, рахуватися з його думкою, боротися за його честь, авторитет;

– ставлення до негативних явищ у колективі;

– ставлення до вчителів;

– як складаються взаємини з однокласниками протилежної статі.

9. Загальні психолого-педагогічні висновки:

– що зроблено студентом-практикантом у процесі індивідуальної педагогічної взаємодії, у процесі виховання учня через колектив, ефективність виховних дій;

– визначення найважливіших психолого-педагогічних завдань у виховній роботі з конкретним учнем;

– рекомендації щодо конкретних педагогічних шляхів, методів та форм педагогічної взаємодії з учнем.

У процесі вивчення особистості учня та складання характеристики використовуються різноманітні психолого-педагогічні методи у відповідності до специфіки того чи іншого розділу характеристики:

№ п/п	Розділ характеристики	Методи вивчення
1.	Загальні відомості	Вивчення шкільної документації (класний журнал, особові справи учнів), бесіда з класним керівником, медперсоналом школи
2.	Характеристика умов сімейного виховання учня	Вивчення відомостей про батьків за класним журналом, бесіда з класним керівником, анкетування учнів та батьків ("Ти і твої батьки", "Ми і наші діти")
3.	Особливості характеру та темпераменту	Спостереження на уроці та у позаурочний час, індивідуальні бесіди, тестування (темпераменту, вольових якостей та ін.)
4.	Спрямованість особистості та спеціальні здібності	Індивідуальна бесіда, вивчення читацького формуляру, творчі роботи та твори, анкетування (інтересів, ціннісних орієнтацій)
5.	Рівень домагання, самооцінка	Спостереження, тестування (методика "Моя самооцінка"), експертна оцінка
6.	Навчальна діяльність	Вивчення особової справи, класного журналу, бесіди з вчителями-предметниками, спостереження за навчальною діяльністю на уроці, вивчення учнівських робіт, тестування (уваги, пам'яті, мислення)
7.	Ставлення до різних видів діяльності	Спостереження в процесі урочної та позаурочної діяльності, бесіда, інтерв’ю, метод виховуючих ситуацій, педагогічний експеримент, анкетування (нахилів, професійної спрямованості)
8.	Взаємини з однокласниками та вчителями	Індивідуальна бесіда, бесіда з класним керівником, спостереження, метод узагальнення незалежних характеристик, референтометрія, соціометрія