Друга сцена першої дії

Король вперше сходить на трон. Награє благополуччя. Не знає, чим все це може скінчи-тися. «За все ми вдячні» - злам, з цього моменту затвердився на троні. Радість величі, сти-хія влади. Чим більше тривоги від присутності Гамлета, тим більше зовнішнього блиску,

урочистості тронної промови. І друга, протилежна фарба цієї сцени – жалоба Гамлета. Тут

дається візитна картка Лаерта: «красень землі». Він чудово просить, чудово хоче. Важливо

для сцени: прояв вірно підданства королю.Зараз дуже перетягає підтекст(відносини з Гам-летом), необхідно звернути увагу на блиск тронної промови. Визначити мить, з якої, влас-не, врізається в короля відчуття небезпеки від Гамлета. Це надзвичайно важливо, оскільки

допомагає знайти градацію лінії короля.

Королева. Дуже пристрасна, дуже темпераментна. Вона розцвіла махрово в своїй радос-ті. І пристрасно хоче переконати Гамлета, що все чудово й благополучно. Вона справді за-була про смерть Гамлета-батька.

Лаерт чудовий і тим, що він пристрасно прагне поїхати. Ця сцена має бути «шиком про-

хання» – чудове, прекрасне прохання. В цьому сліпота Лаерта, який чудово схиляється пе-ред символом земної влади.

Гамлет тут заціпенілий від королівського блиску, що обліпив і засліпив його. Можливо,

навіть відходить від трону. Те, що Гамлет тут побачив, зворушило його до стану жаху. Прорив: «Ні, не здається, а насправді є». З цього моменту увага глядачевого залу має пе-рейти на Гамлета, - глядачу з цього моменту має стати зрозумілим, що все тепер піде від Гамлета, що кожне його слово стане нібито магічним.

Полоній. Дуже впевнений за короля, але весь час перевіряє – як проходить, чи благопо-лучно. З усіх королів Клавдій для Полонія – особливо його король. Виступ Гамлета Поло-ній відзначає через короля: «Чи тривожить це його величність?» У чому стихійність Поло-

нія?