Сцена Офелії , Лаерта , Полонія

Лінія Офелії. Що сталося? Що трапилося з Гамлетом? Який він? Що він зробив зі

мною? Офелія відчуває Полонія, як батька, якому вона вірить, який, як їй здається, може їй допомогти. І, крім того, безперервне прагнення допомогти Гамлету, можливо, зараз же побігти по Гамлета.

Лінія Полонія. Сатанинське сластолюбство, радість, що знайшов причину божевілля

Гамлета.

М.А.Дурасова запитує про сцени божевілля Офелії. Перший момент сильного потря-

сіння, початок божевілля: «Який високий помутився дух». Пісеньки малюють її муку. Її

ставлення до того, що сталося. Пісеньки – нова мудрість Офелії. Вона шукає рідну душу, приходячи до королеви, і йде від неї, продовжуючи шукати. Мелодії мають бути гостро виражені. Всі мають бути зачаровані цими пісеньками, не розуміючи їх, але відчуваючи в них нову казку, що відкрилася в Офелії. Офелія – не визначена, але така, що визначається.

- 146 -

Вона – сама мудрість, Софія, всерозуміюча, всепримиряюча. Звідси й жест – спокійний, класичний. Три шматки ролі Офелії: 1. початок динаміки, якогось руху в Офелії, 2. сцена з Гамлетом і «Мишоловка»; мудрість, жінка, 3. божевілля – незайманість і жіночність ра-зом. Необхідно, щоб Офелія виросла на очах у глядача.

Полоній – з кожною новою сценою все більше й більше розпускається махрово. З мо-менту першої сцени другої дії Полоній тримає розгадку в своїх руках і насолоджується цим. Помирає небитим, тобто в повній впевненості, що Гамлет божевільний від кохання.

ПРОТОКОЛ №25 1 листопада 1923р.

Вправи.

1. Підвищення тонусу.

2. «Руки – промені». «Центр».

3. «Гра у м’яч».

4. Два табори.