Про сцену Гамлета й Офелії

О.І.Чебан. В загальній композиції ролі Гамлета необхідно оцінювати цю сцену. «Так-

так».«Бути чи не бути».Гамлет розглядає поле битви, а після монологу він вирішує і почи-

нає діяти. Тоді він прийняв місію, тепер виконує її.Раніше лише зустрічався з завданнями,

які йому належить вирішити й жахався від їхньої грандіозності, тепер же починає вирішу-вати їх.

Віддаючи подарунки,Офелія починає втрачати розум (тобто покидати земний план).Сце-

на показує, як болісно вона відривається від землі. Офелія – частина душі Гамлета. В цьо-му висота її образу, її сила.

Образи Офелії, короля, Гамлета – самі по собі переконливі в силу своєї стихійності. І не-довимовленість цієї сцени – це порив у те, про що всеодно словами довимовити неможли-во. Публіка не має оцінювати й обговорювати образи, вона має одержати одкровення.

ПРОТОКОЛ № 27 3 листопада 1923р.

М.О.Чехов хворий.

1. Підвищення життєвого тонусу.

2. Імітація граючого у м’яч.

- 148 -

3. «Гра у м’яч» під музику.

«Ключі ролей»

Король. Найголовніші елементи ролі: 1. стихійний стан вбивці, що здійснив величезний

злочин, і 2. відчуття в Гамлеті свого ворога.

Королева. Вічне «не те». Постійний пошук, де ворог, де причина горя, – і неможливість знайти це. Так, не відшукавши, вона й помирає. Королева шукає можливості повного щас-тя зі своїм обожнюваним, зі своїм обранцем – королем.

Полоній. Розплутувач «клубків», інтриг. Весь час відкриває «всесвітні істини».Його сти-

хія: місія служіння трону, його непорушності.

Друга сцена другої дії.

Сцена зараз звучить в емоційному побутовому тоні. А поза тим, тут має відбутися «чор-на меса»; троє чортів, що стрибають і гігікають над листом; садистське глумління. Сцена гойївського стилю.

Розмова з Розенкранцом та Гільденштерном проходить на страшному переляку, на жаху.

Це виділить і підкреслить те благополуччя, яке зростає у сцені з Полонієм.

«Погляньте, він читає» – всі дивляться тепер на Гамлета іншими очима: все тепер вияс-нилось, все тепер благополучно.

Як реагує король на монолог Полонія?

Виліплювання груп. Темп рухів.

Елемент «глуму» вийде, якщо знайти в сцені азарт перлюстрації. Жах цієї сцени – для короля – у зміні моментів віри й сумнівів у тому, що говорить Полоній. Головне – це гой-

ївська гострота сцени.